«Російська цивілізація бере свій початок від хрещення Русі», «Українська церква — розкольницька, яка не має Божого благословення» — ці та інші міфи століттями поширює російська пропаганда. Сьогодні, у День хрещення Русі, спростовуємо ці фейки. А допомагає нам Соломія Козак — аспірантка відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Міф 1: Володимир Великий — російський князь
Почнемо з витоків міфу: за словами Соломії Козак, привласнювати постать Володимира Великого росіяни почали від часів сучасної російської федерації. Вони навіть установили пам’ятник князю 2015 року в москві — усе, аби підтримати та історично пояснити ідеологічний наратив «великої держави».
Насправді ж, розповідає експертка, Володимир Великий не має жодного стосунку до російської історії. Зі згадок у літописах відомо, що він народився в селищі Будятичі на Волині. Його мати була українкою, а батько мав скандинавське коріння. Також варто згадати, що родинний знак князя — це тризуб, який нині є нашим гербом.
Експертка пояснює: російські історики, згадуючи про Володимира Великого, всіляко намагаються вхопитися за той факт, що за свого правління він розширив володіння на території, які нині входять до складу росії. Проте вони випускають з фокуса уваги головне — росії як держави в той час не існувало, а осередок правління Володимира був у Києві.
«Варто ще згадати правління Володимира Великого в Новгороді. Цей епізод росіяни часто згадують і роблять підміну понять, адже розповідають, ніби князь був у російському місті, що на півночі. Насправді середньовічний Новгород розташовувався у верхів’ях Дніпра і був осередком скандинавів», — розповідає Соломія.
Міф 2: Російська цивілізація бере свій початок від хрещення Русі
«Росію скоріш можна назвати антицивілізацією, яка з 18–19 століть почала активно шукати пояснення свого існування. І з того часу окупанти вирішили “заднім числом” приписати собі історію Київської Русі», — зазначає експертка.
І пояснює: хрещення Русі важко повʼязати з росією, адже впровадження християнства на її землях не мало успіхів ні в 10, ні в 11 століттях. І лише в кінці 12-го воно почало там «приживатися». Про це свідчать згадки про вбивства паломників та заколоти волхвів — служителів язичницького культу.
Крім того, у 13 столітті, під час монгольської навали на території Київської Русі та сучасної росії, значні території включили до складу Монгольської імперії. І лише після звільнення, у 15 столітті, росіяни створили московську митрополію, якої, до слова, не визнав Константинополь — головний осередок православʼя.
Міф 3: Українська церква — розкольницька, яка не має Божого благословення
Спростування міфу Соломія починає з історичної довідки про російську церкву. За її словами, наприкінці 16 століття константинопольський патріарх Єремія з дипломатичною метою відвідав московію, де його взяли в полон і тримали 11 місяців. Опісля росіяни заплатили патріарху гроші та відправили його назад до Константинополя. Таким чином вони погрозами та коштами купили визнання самостійності московського патріархату.
Вже у 18 столітті, у часи правління Петра I, ліквідували московський патріархат та створили синод — державний орган, який контролював релігійні справи. Експертка пояснює, що такі реформи прикрили «Боже благословення» російської церкви.
Далі, за словами Соломії Козак, уся історія російської церкви була пов’язана з державною політикою. Інституція виконувала більше поліційні обов’язки, а не духовні. Ті самі тенденції спостерігаємо зараз, коли російська церква стала носієм пропаганди.
«У нашій історії був прикрий випадок підпорядкування. Це сталося в часи козацтва, коли гетьман Самойлович приєднав Київську митрополію до московського патріархату. Але навіть цей факт не заперечує української історії й нашої окремості від росії. Саме Київ був центром християнства, наша церква — самостійна та благословенна. На підтвердження цього маємо томос (документ про самостійність української церкви)», — розповідає експертка.
Ілюстрації: Анастасія Василенко
Використані світлини
- Найдавніше зображення церемонії хрещення князя Володимира
Джерело: Радзивілівський літопис, створений на Волині в XV столітті
- Фреска «Хрещення Русі». Фрагмент розпису Володимирського собору в Києві
Джерело: «Локальна історія»
- Український прапор на тлі церкви
Джерело: Офіс Президента України
- Мозаїчне зображення князя Володимира в соборі Святого Петра у Ватикані
- Портрет князя Володимира Великого
Джерело: «Історія України-Русі» Миколи Аркаса
