Космічне рослинництво, пошук заліза в астероїдах, вихід у відкритий космос — все це, попри стереотипи, жіноча справа!
Принагідно до Дня працівників ракетно-космічної галузі розповідаємо про українських космодослідниць. Гайда читати!
Надія Адамчук-Чала — учена, що поєднала любов до космосу та біології
Цікавість до природничих дисциплін пані Надія перейняла від мами — вчительки біології. З дитячих років майбутня науковиця мріяла створити сприятливі умови для живих організмів на Землі та в космосі. За школярства Надія відвідувала гурток мікробіології в Малій академії наук, а пізніше вступила до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
Учена захистила кандидатську дисертацію про організацію клітин в умовах мікрогравітації (це стан, за якого гравітація значно менша, ніж на Землі). Дослідження вона представила на конференції у Бристолі, потім — на асамблеї в Бірмінгемі, де ним зацікавилися британські космобіологи (тоді якраз проводили експерименти з вирощування культур у космосі). Враховуючи знання пані Надії у сфері космічного рослинництва, їй запропонували пройти відбір в астронавти разом з Леонідом Каденюком. Після того вчена знову повернулася до науки — досліджувала структурні зміни клітин мезофілу.
У 2003 році разом із колегами Адамчук-Чала отримала Премію Президента України в галузі науки і техніки. Вони досліджували гравічутливість рослин на клітинному та молекулярному рівнях на основі спільного американсько-українського експерименту «Спейс Шаттл — 97». У межах проєкту Надія дослідила й описала концепцію гравічутливості фотосинтетичного апарату. Ці напрацювання помічні у створенні екологічних систем життєзабезпечення у тривалих космічних польотах, також їх можна застосовувати й в агрономії — для розроблення високоточних фітотехнологій.
Нині вчена продовжує досліджувати умови для космічного рослинництва. Зокрема, вирощування рослин у штучних екосистемах в умовах мікрогравітації та позеленіння сходів за змінених гравітаційних умов. Ці напрацювання помічні у розробленні систем життєзабезпечення та підкреслюють важливість сили тяжіння у фотосинтезі рослин.
Ірина Бельська — науковиця, що пильнує астероїди
Ще за школярства пані Ірина зацікавилася астрономією. А вже на третьому курсі майбутня науковиця взялася за дослідження фізичних властивостей астероїдів — тоді цей напрям лише почав розвиватися.
Пані Ірина вважає астероїди цікавими для дослідження, адже ті є джерелами ресурсів, містять у собі інформацію про Сонячну систему, а також можуть стати загрозою — спричинити катаклізми на Землі. У листопаді 2020 року науковиця зі своєю командою з університету Каразіна розпочала досліджувати метеорити М-типу, які, вірогідно, можуть містити метал. Учені планують установити послідовність перетворення металевих тіл у космосі: від початку формування до падіння на Землю металевих метеоритів.
У 2021 році пані Ірина стала першою українкою — президенткою комісії з астероїдів, комет і транснептунових об’єктів Міжнародного астрономічного союзу. А роком пізніше почала дослідження у Паризькій обсерваторії та у складі космічної місії NASA DART проводила експеримент із відхилення астероїда з орбіти.
Також Ірина Бельська досліджувала малі планети головного поясу — це ділянка між орбітами Марса та Юпітера. Саме там перебуває астроїд, названий на честь науковиці, — 8786 Belskaya.
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер — американська космонавтка українського походження
Батько дослідниці, пан Михайло, родом із Львівщини. Він емігрував до США після Другої світової війни. В юнацтві дівчина була членкинею «Пласту», де навчилася орієнтування на місцевості, читання карт та інших практичних навичок, що стали корисними на її подальшому шляху.
Гайдемарі з дитинства мріяла про польоти, проте почала свою кар’єру з флоту — здобула ступінь магістра машинобудування і вивчилася на офіцерку-водолазку та рятувальницю ВМС США. Там вона долучилася до роботи над планом підіймання підводного човна SS-48 та зняття з мілини танкера Exxon Houston.
У 1996 році Гайдемарі Стефанишин-Пайпер пройшла відбір в астронавти та після дворічного навчання отримала дозвіл на космічні польоти. Гайдемарі вперше полетіла у космос на 12 днів у 2006 році. Протягом польоту астронавтка двічі виходила у відкритий космос, щоб установити сонячні батареї для космічної станції та замінити антену, яка передавала дані на Землю. Другий свій політ, уже 16-денний, Гайдемарі здійснила у 2008 році. Тоді вона тричі виходила у відкритий космос для обслуговування станції.
У 2007 році президент України Віктор Ющенко нагородив Гайдемарі орденом княгині Ольги III ступеня за її космічні досягнення.
Ілюстрації: Михайло Карпо
Використані світлини:
1. Надія Адамчук-Чала
Джерело: сайт Львівської політехніки
2. Ірина Бельська
Джерело: «Суспільне Новини»
3. Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
Джерело: United States Navy