Лідер ОУН, борець за незалежність України, той, кого називаємо Батьком і чиї гасла стали для нас культовими, — так, ми про Степана Бандеру. Сьогодні розповідаємо про дитинство і юнацтво цього пана, якого й досі вважаємо role model. Гайда читати!
Зростав у родині свідомих націоналістів
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів сучасної Івано-Франківської області. Хлопець зростав у багатодітній родині: його батько Андрій був громадсько-політичним діячем та священником української греко-католицької церкви, а мати Мирослава весь свій час присвячувала вихованню шістьох дітей. Про дитинство в автобіографії він згадував так: «Дитячі роки я прожив в Угринові Старому, в домі моїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. Вдома була велика бібліотека, часто зʼїжджалися активні учасники українського національного життя Галичини, кревні і їхні знайомі».
Вже в дорослому віці брати й сестри Степана Бандери також брали активну участь у житті країни: Олександр, Богдан та Василь були діячами ОУН, Марта-Марія й Оксана стали педагогинями, громадськими діячками, а Володимира вела культурну діяльність.
Старанно навчався й зацікавлював наукою товаришів
Початкову освіту Степан Бандера здобув у Стрийській гімназії. Ярослав Рак, шкільний товариш Степана, пригадував: «Бандера був найліпшим учнем, найкраще вчився. Але всі професори були проти Бандери, бо він ворожо до них ставився, нікому не хотів придобрюватися, завжди все знав, як кажуть, усіх мав під зап’ятком, і не любив професорів… Коли професор його запитав, він відважно відповідав, говорив, не ніяковіючи, але ніколи не висувався першим. Але професори Бандеру респектували, бо він був здібний і мав пошанівок у своїх товаришів». Сам Степан Бандера про свої гімназійні роки розповідав: «Почавши від четвертої гімназійної кляси, я давав лекції іншим учням і тим способом заробляв на власні видатки».
Був активістом ще за підліткування
Щойно Степан Бандера вступив до Стрийської гімназії, одразу заходився шукати націоналістичні угрупування, до яких міг би долучитися. Вже у 13 років приєднався до шкільного революційного руху. «До підпільної Організації середньошкільників… я належав від 4-ої кляси і був членом провідного звена (ланки) Стрийської гімназії», — писав він в автобіографії. Члени цього обʼєднання поширювали українські видання, які забороняв польський уряд, та просували національно-революційні ідеї. Крім того, у гімназії під час перерв між заняттями Степан Бандера з друзями організував гурток, де самостійно вивчали українську історію, літературу, вели патріотичні дискусії.
Скаутингував за шкільних років
Під час навчання в третьому класі Стрийської гімназії Степан Бандера долучився до «Пласту». Це організація українського скаутингу, учасники якої втілюють соціально-культурні ініціативи, влаштовують спортивні, мистецькі конкурси, а також змагання з пішого мандрівництва. Спершу Бандера навчався у 5-му пластовому курені імені князя Ярослава Осмомисла, а після закінчення гімназії — у 2-му курені старших пластунів «Загін “Червона Калина”». За словами самого Степана Андрійовича, місія «Пласту» — плекати дух братерства серед своїх членів і виховувати їх за своєю програмою скаутингу.
Вишукано жартував
Степан Бандера любив жартувати та вміло це робив. «Степан переплітав всякі дискусії доречними дотепами, деякими цитатами зі Святого Письма, висловами народної філософії чи з української літератури, переважно з поезії... Любив теж наслідувати спосіб говоріння інших друзів, причому наводив їхні висловлювання майже слово в слово, з великою дозою гумору. Це йому все добре вдавалося, бо мав неабияку пам’ять... Таким був Степан серед товаришів… При пластових ватрах Степан любив прикидатися Махатмою Ганді. Обвившись коцом по-індуськи, вилазив на дерево, звідкиля з великим пафосом, вживаючи екзотичні міміки лиця і жестів рук, виголошував “по-індуськи” запальну промову... Пластова братія при ватрі ревіла і качалася від реготу», — згадував його товариш Григор Мельник.
Мав за кумира індійського активіста
Степан Бандера не лише задля сміху прикидався Махатмою Ганді, а направду захоплювався твердістю характеру цього лідера національно-визвольного руху Індії. Наприклад, як пластове імʼя Бандера обрав собі «Ганді», наслідував свого улюбленого героя, приймаючи «гандівську позу», подібну до тих, що займають індійські йоги, а під час пластових ватер виголошував запальні патріотичні промови, як це робив його кумир.
Використані світлини
Джерело: архів Центру досліджень визвольного руху
Джерело: архів Центру досліджень визвольного руху
Джерело: архів Центру досліджень визвольного руху
Джерело: архів Центру досліджень визвольного руху
Джерело: архів Центру досліджень визвольного руху
Колажі: Олена Ковальчук