Супутники наближають нашу перемогу! А знаєш, як це працює та до чого тут геоінформаційні системи (ГІС)? Ці сервіси роблять супутникові знімки не просто гарними фото, а деталізованими мапами, на яких позначені найрізноманітніші дані. 

Нині, у День геоінформаційних систем, розглянемо на прикладах, як ці цифрові інструменти застосовують у військовій справі, медицині та урбаністиці!

Аби ЗСУ нищили ворога ефективно: ГІС у військовій справі

Стаття до Дня ГІС. Військова справа

Світлина: «АрміяInform»

Починаєш ранок із того, що роздивляєшся на мапах, як просуваються ЗСУ і які міста вони звільнили з-під російської окупації? А знаєш, що ці мапи допомагають скласти ГІС-технології? Так-так, саме їх використовує наше військове керівництво, аби наочно і в масштабі показати, куди тікає ворог з Херсону, де йдуть бої на Донеччині та які російські штаби вдалося знищити на Луганщині.

Раніше для військових потреб складали топографічні карти, які виключно в паперовому вигляді поширювалися від найвищого командування до конкретних бойових підрозділів на місцях. Зараз потреба в аналогових мапах не зникла, однак дедалі більше інформації про ділянки фронту отримують і аналізують за допомогою цифрових інструментів — збройні сили різних країн мають навіть власні ГІС-платформи для цього. 

Нині в арміях для орієнтування використовують аерокосмічну й оптико-електронну розвідку, супутниковий зв’язок, цифрові комп’ютерні технології та класичні методи геодезії, картографії й фотограмметрії. Саме тому супутник, який придбав Благодійний фонд Сергія Притули за кошти, що українці зібрали на «народні байрактари», «окупився» вже за перші 2 дні використання даних. Оскільки ЗСУ тепер «бачать» із супутника техніку ворога, її вдається винищувати прицільно та оперативно. Раніше цю інформацію наші захисники могли отримати лише від західних партнерів, тому діяли не так ефективно.

Західні ГІС прислужилися й для того, аби попередити українців про небезпеку нападу росії. Задовго до 24 лютого американські служби відстежували пересування російської техніки та військових на кордоні з Україною під час так званих навчань і публічно ділилися комерційними супутниковими знімками та онлайн-картами, які викривали наміри керівництва рф. 

Для швидкої вакцинації від ковіду: ГІС у медицині

Стаття до Дня ГІС. Медицина

Картографування даних, які впливають на стан здоров’я людей у різних регіонах, зараз вивчає медична географія. Та одну з перших відомих праць у цій царині ще 1792 року опублікував німецький учений Леонгард Фінке: він дослідив, які чинники впливають на розповсюдження інфекційних хвороб залежно від місця перебування пацієнтів. 

Серед найвідоміших кейсів медичної картографії є випадок у Лондоні, пов’язаний з ім’ям лікаря Джона Сноу. Якщо ти зараз згадав/-ла про короля Півночі з «Гри престолів» і його війну з білими ходоками, то насправді варто подумати про батька сучасної епідеміології, який боровся з холерою. Джон Сноу 1854 року, під час епідемії холери, позначив на лондонській мапі смертність від неї та накреслив міські водяні системи. Опісля він визначив, що найбільше випадків інфікування — поблизу насоса на Брод-стріт. Коли громадське джерело води забрали, лондонці з цього району стали значно менше хворіти на холеру. Так Джон Сноу за допомогою медичної географії довів, що збудники холери мешкають у воді.

А вже у другій половині ХХ століття медичне картографування почали оцифровувати. Нині науковці зазвичай використовують ГІС для пошуку кластерів різних захворювань, зокрема проводять епідеміологічні дослідження. Натомість ми розглянемо кейс застосування платформи ArcGIS для того, аби визначити найефективніший спосіб вакцинації жителів Варшави від COVID-19.

Під час пандемії польські науковиці дослідили, як організувати вакцинацію так, аби вдалося якомога швидше зробити щеплення людям у віці 50–70 років. Цей науковий проєкт вони реалізували на прикладі Варшави, адже там через високу мобільність людей ковід поширювався найшвидше у країні. 

Дослідницям потрібно було врахувати розташування пунктів щеплення в місті, наявність вакцин, щільність населення у різних районах і розглянути 3 сценарії вакцинації залежно від кількості та розподілу доз. Вручну опрацьовувати такі масиви інформації — довго й марудно, тому вчені скористалися системою ArcGIS, тим паче що пункти вакцинації Національна служба здоров’я Польщі вже позначила на картах цього сервісу.

Завдяки ГІС науковицям вдалося обчислити час для повного щеплення всіх літніх варшавців за різних підходів до вакцинації. Крім того, вони ще й запропонували, як варто розподіляти дози препаратів між пунктами щеплення так, аби скоротити цей час. Свій спосіб прогнозування періоду вакцинації дослідниці пропонують масштабувати та застосувати не лише у польських містах, а й у світі.

Як збудувати місто майбутнього: ГІС в історії та урбаністиці

Стаття до Дня ГІС. Урбаністика

Ти точно бачив/-ла карти у своїх підручниках з історії України чи всесвітньої історії. Вони можуть просто й наочно візуалізувати суть цілого параграфа, до прикладу, про те, як розселялися слов’янські племена у VIII–IX століттях. 

Одним із перших історичні карти склав голландський картограф Абрагам Ортелій у 1579 році — вони увійшли в додаток «Парергон» до його географічного атласу. На цих мапах були зображені й українські землі, зокрема Крим.

Надалі з розвитком технологій карти ставали щораз точнішими. Однак лише після Другої світової війни, коли поширилася аерозйомка, картографування світу стало вичерпним — тепер маємо чіткі мапи навіть найбільш недоступних ділянок Антарктиди.

Наступний період розвитку картографії розпочався завдяки ГІС! Якщо паперова карта — це одночасно і база даних, і відображення інформації, то в електронній мапі база даних, аналіз і відображення є окремими аспектами обробки відомостей. З певного набору даних можна створити чимало різних наочних зображень і в такий спосіб різнобічно проаналізувати певну історичну подію або й цілу епоху.

В історичних дисциплінах ГІС використовують і для досліджень, і для викладання. Електронні мапи допомагають наочно довести певний історичний факт, візуалізувати часово-просторові зміни і скласти цілісну картину подій. Таким чином ГІС працюють і в контексті сучасної історії. Наприклад, нині в Україні використовують геоінформаційні системи, аби відстежувати пошкодження і руйнування, яких завдали росіяни нашим громадам. Завдяки цьому збирають незаперечні докази їхніх нищівних дій і підстави для отримання відшкодувань після нашої перемоги.

Історичні ГІС є помічними і в суміжних дисциплінах, приміром, урбаністиці. Про це наш кейс — дослідження планування китайського міста Чунцин в різні часи, аби зберегти його особливості. Для цього вчені скористалися сервісом ArcGIS і платформою DepthmapХ для аналізу просторових даних. 

Раніше у схожих дослідженнях використовували якісні методи оцінки забудови та перетворювали наукові проєкти на довгі описи. Тим часом в ArcGIS науковці проаналізували кількісні показники, як-от довжину та ширину доріг, тротуарів, велодоріжок, щільність забудови, та унаочнили результати. Вони нанесли дані з історичних карт на сучасну мапу міста.

Робота показала, що містобудівничі практики в Китаї за останні 40 років призвели до руйнування архітектурної спадщини в Чунцині. А завдяки цьому проєкту можна скласти стратегії для міського планування й відновлення з огляду на історичний міський ландшафт. Дослідники також стверджують, що їхній досвід стане у нагоді й у інших гірських містах світу. Тож чекаємо на схожі роботи про Чернівці чи Ужгород.

Хочеш також допомагати ЗСУ, відбудовувати наші міста та рятувати людей від хвороб? Вивчай геоінформаційні технології в нашій лабораторії ГІС та ДЗЗ. Анонси освітніх можливостей шукай у фейсбук-спільноті лабораторії.

 Ілюстрації: Анастасія Василенко