«ІТ — тільки для “технарів”», «Хочеш у списки мільйонерів “Форбс” — йди в айтішку!», «Що не кажи, а кодять краще чоловіки» — такі стереотипи подекуди все ще чуємо. Сьогодні разом з експерткою спростовуємо ці та інші міфи у рамках проєкту «Cyber Future: 10 професій майбутнього». Це профорієнтаційний відеопроєкт за підтримки Lenovo — бренду, який робить смарттехнології зрозумілими для кожної та кожного.

Міф №1. IT — тільки для «технарів», тож «гуманітаріям» годі й шукати себе в цій сфері.

Почнемо з того, що поділ на «гуманітаріїв» і «технарів» досить умовний. Нейробіологи спростовують міф, буцімто люди мають вроджені схильності до тих чи інших занять. Натомість стверджують: людині під силу опанувати будь-яку спеціальність, якщо для цього вона має бажання та наполегливість у навчанні. 

Крім того, про відкритість IT-індустрії для всіх свідчить і статистика. За результатами національного дослідження від Асоціації ІТ Ukraine, 26% професій в ІТ — нетехнічні.

Анастасія підтверджує тезу про те, що в ІТ знайдеться робота і для людей із нетехнічною освітою:

«Звісно, більшість професій в ІТ — технічні, адже інженери та кодери є основою індустрії. Проте ті 20–30% працівників із гуманітарною освітою теж важливі, адже вони підтримують чимало робочих процесів і життєвих циклів компанії, а також створюють комфортні умови для “технарів”».

Експертка додає, що для працівників із нетехнічною освітою IT пропонує розмай вакансій. Нині є попит на HR-кадри, маркетологів, PR-фахівців, рекрутерів, організаторів івентів. Підтримують роботу ІТ-компаній також офісні служби, фахівці, що знаються на соціальній відповідальності, співпраці з університетами чи гуманітарному навчанні. Часом для роботи в ІТ не потрібні навіть базові технічні знання — першочергову роль відіграють цінності:

«У більшості нетехнічних професій не потрібні технічні знання. Винятком може бути хіба що рекрутинг, адже таким спеціалістам варто розбиратися у специфіці тієї чи іншої посади. Загалом в ІТ-індустрії важливіше поділяти її цінності: відкритість до нового, гнучкість, прогресивність, рівність, проактивність. Достатньо вловити саму суть ІТ, яку нечасто зустрінеш в інших секторах: якщо тебе не бентежить Xbox на роботі чи відсутність ієрархії в компанії, тобі буде легко пристосуватися».

Міф №2. Робота в IT більше підходить інтровертам, адже мати справу доводиться лише із «залізом».

Експертка спростовує цей стереотип: за її словами, в ІТ-індустрії є цілий розмай професій, де комунікація — основний вид роботи. Приміром, навичок спілкування потребують сейлз-менеджери, акаунт-менеджери чи рекрутери.

Експертка розповідає, що в ІТ є низка професій, де екстраверти можуть реалізувати себе:

«Є в нас і професії, пов’язані зі спілкуванням із клієнтами чи командою, є сфера комунікацій та івентів, є HR і маркетинг, і ще чимало активностей, де на першому місці — спілкування з людьми». 

Анастасія також додає, що за її спостереженнями, в ІТ співвідношення інтровертів та екстравертів практично не відрізняється від ситуації в інших секторах:

«Тут є як дуже активні, відкриті й комунікабельні люди, так і любителі усамітнюватись, працювати й відпочивати наодинці. В ІТ поширений тренд на різноманіття та прийняття кожного й кожної з працівників такими, якими вони є. Тож якщо хочеш тихенько працювати і щоб тебе ніхто зайвий раз не чіпав, будь ласка. Якщо хочеш після роботи книжковий клуб, а потім стендап, у тебе буде нагода й для цього».

Міф №3. Робота в IT — запорука заможного життя.

За словами експертки, кар’єрний шлях в ІТ має свої етапи й не обіцяє новачкам шестизначних зарплат одразу після працевлаштування. Натомість у сфері є три основні рівні професійності в тому чи іншому напрямі розробки. 

Спеціалісти рівня junior, або джуни, мають достатній для роботи рівень знань і навичок зі свого напряму. Вони можуть самостійно виконувати основні завдання, але поки не набралися досвіду та часто потребують фахових порад і відгуків на свою роботу.

Мідли (фахівці рівня middle) мають більше досвіду, ніж джуни, і можуть самостійно вирішувати більшість проблем у процесі роботи. А от сіньйори (спеціалісти рівня senior) — експерти з великим досвідом роботи. Вони вирішують навіть дуже складні проблеми й за потреби розбираються навіть у тому, що спеціально не вивчали. 

Анастасія розповідає, що рівень зарплати в ІТ залежить від навичок і наполегливості, проте аж ніяк не від часу, проведеного в індустрії чи одних лише ярликів:

«Зарплати в ІТ прямо залежать від того, наскільки ти вкладаєшся в роботу. Тут панує меритократична культура — тебе цінують за твій внесок та твою ефективність і точно не платять за одну лиш прив’язку до ярлика “ІТ”. Якщо тебе запалює робота, ти проявляєш ініціативу і тобі є куди рухатись, маєш високі шанси відносно швидко просунутися кар’єрними сходами та дійти до рівня високих зарплат». 

Міф №4. Чоловіки мають більший хист до IT, аніж жінки. 

Почнемо з того, що твердження про заточеність чоловічого мозку під технічні науки спростовують учені. За їхніми висновками, якісно жіночий мозок нічим не відрізняється від чоловічого, і немає жодних даних, які б засвідчували, що жінки менш схильні до технічних наук. Окрім цього, статистика показує, що станом на 2022 рік частка жінок в українському IT становить 24%, а за останні 10 років кількість жінок в індустрії збільшилася втричі.

Експертка стверджує, що хоч на гендерні стереотипи й досі можна подекуди натрапити в ІТ, на практиці жінки проявляють не менші здібності, ніж чоловіки:

«За моїми спостереженнями, для жінок в ІТ є багато можливостей, які практично нічим не відрізняються від можливостей чоловіків. Знаю багато успішних айтівиць, які займають топпосади, проявляють себе як фахові спеціалістки й ефективні лідерки, при цьому вони встигають займатися дітьми та виділяти час на особисте життя». 

Також вона відзначає, що в ІТ найчастіше панує атмосфера рівності та порозуміння:

«В IT неважливо який у тебе гендер. У всіх є рівні можливості та необхідна підтримка».

До слова, серед брендів, що нині активно борються зі стереотипами в IT-секторі, а особливо з гендерними упередженнями, — Lenovo. Компанія об’єднує понад 75 000 фахівців, зокрема й фахівчинь, по всьому світу і створює проєкти для залучення жінок до IT-сектору. Приміром, бренд реалізує «Програму розвитку лідерства серед жінок» (WLDP) і створює ком’юніті «Жінки в керівництві Lenovo» (WILL).

Міф №5. Робота в IT не про креатив.

Цей міф спростовують ІТ-фахівці, які вважають творче мислення важливим у розробці, а також науковці: вони впевнені, що існують способи поєднати мистецтво й ІТ-технології. 

Анастасія погоджується з тим, що в ІТ-секторі є чимало простору для креативу, а фахівці тут нерідко спеціально вивчають гуманітарні та мистецькі напрями, аби покращити свої навички кодити, генерувати ідеї та критично мислити:

«Айтівці — досить креативні люди. Ця робота не лише про сухі цифри чи алгоритми — тут знадобляться і гуманітарні знання. Тож айтівці часто цікавляться мистецтвом, філософією, літературою чи музикою. Саме для цього в ІТ-компаніях поширений досвід проводити освітні курси, мистецькі заходи, книжкові клуби тощо. Це розширює світогляд, розвиває креативність і дозволяє під час роботи генерувати цікаві, нестандартні ідеї».

Це ще не всі шаблонорозривні факти про ІТ! Стеж за нашим із Lenovo проєктом «Cyber Future: 10 професій майбутнього», аби дізнатися ще більше про світ ІТ і як у нього увірватися. Тут ми розбираємося в IT-професіях: які вони бувають і яких знань та навичок потребують.