Від Панаса Мирного до Брема Стокера: письменники, які захоплювалися математикою

20.09.2024 Переглядів : 340

СТАТТІМАТЕМАТИКАЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

журналістка

Надія Жмуйда

Від Панаса Мирного до Брема Стокера: письменники, які захоплювалися математикою

Чи можна поєднувати захоплення математикою з письменницьким ремеслом? Українські та світові письменники точно знають, що так. Сьогодні познайомимося з митцями, які обрали собі математику за хобі чи ще одну професію.

Панас Мирний — фінансист та анонімний автор

Панас Рудченко, більш відомий під псевдонімом Мирний, — автор романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» й «Повія», повісті «Лихі люди» та історичної драми «Лимерівна».

Панас Мирний народився у родині бухгалтера і в кар’єрі торував шлях батька. Після навчання у Миргородській парафіяльній школі та Гадяцькому повітовому училищі розпочав роботу фінансистом. Спочатку працював помічником бухгалтера у повітовому скарбництві у Прилуках, а потім у Миргороді. У 1871 році Панас Мирний отримав посаду бухгалтера у полтавському скарбництві, а за 3 роки вже став головним бухгалтером у цій установі. Про його роботу у фінансовій сфері схвально відгукувався письменник Григорій Коваленко. Він стверджував: ще одного такого спеціаліста можна відшукати «хіба що десь у Німеччині». А управитель Полтавської казенної палати зауважував: Панас Рудченко талановито і старанно виконував усі свої обов’язки, а до завдань підходив ініціативно та творчо.

Водночас Панас Мирний знаходив час і на літературну діяльність, яку розпочав завдяки впливу старшого брата Івана і творів Івана Нечуя-Левицького. Своє дебютне оповідання «Лихий попутав» письменник написав і опублікував у львівському часописі «Правда» у 23 роки.

Євген Маланюк — поет, літературознавець, учитель математики

Євген Маланюк розпочав літературну діяльність ще за школярства. Навчаючись у Єлисаветградському земському реальному училищі (нині — Кропивницький — прим. ред.), уже писав літературну критику та поезії. Пізніше вчився у Петербурзькому політехнічному університеті і закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах, що в Чехії. Опісля — працював інженером у Варшаві та Празі.

Живучи у Варшаві, Євген Маланюк також викладав — навчав математики студентів Української православної семінарії. Згодом, у 1922 році, поет емігрував до Чехії (тоді Чехія була республікою у складі Чехословаччини — прим. ред.) та оселився у Празі. Там долучився до літературного угруповання МУР — Мистецький український рух. До організації належали письменники-емігранти, що мали собі за мету зберігати українську культуру, позбавити її впливу всього російського та зробити відомою у світі. У Празі Євген Маланюк продовжив учителювати — викладав українську мову й математику в місцевій українській гімназії.

У літературному доробку Євгена Маланюка — десять поетичних збірок та розмай публіцистичних і літературно-критичних матеріалів.

Юрій Яновський — сценарист-політехнік

Юрій Яновський — художній керівник Одеської кінофабрики та Всеукраїнського фотокіноуправління, автор романів «Майстер корабля» і «Вершники».

Майбутній письменник, як і Євген Маланюк, навчався у Єлисаветградському земському реальному училищі. Пізніше переїхав до Києва і вступив на електротехнічний факультет Київського політехнічного інституту. В університеті Юрій Яновський організував випуск стінгазети й узявся за її редактуру, а ще — записався до літературного гуртка «Молоді письменники КПІ», де й почав писати сам. Там юнак познайомився зі студентом механічного факультету і майбутнім авіаконструктором Сергієм Корольовим. Той схвально відгукнувся про творчість Юрія: «Слухав я вірші Яновського і відчував одне: любить молодий поет степ і море. Тобто любить простір, безмежжя, неозорість. Я навіть подумав: де він народився? В степу? Чи біля моря? Та справа не в тому. Важливо інше: те, що прочитав Яновський, — справжня поезія».

Студентську творчість Юрія Яновського помітив футурист Михайль Семенко, який згодом став літературним ментором письменника. А пізніше запросив у Харків на посаду редактора у Всеукраїнському фотокіноуправлінні.

Михайло Старицький — театрал з фізико-математичного факультету

Михайло Старицький — поет, перекладач, письменник, очільник театральної трупи. Митець створював п’єси за сюжетами популярних тогочасних письменників, як-от «За двома зайцями» на основі твору Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках», а також «Різдвяна ніч», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба» за творами Миколи Гоголя.

Дитинство Михайло Старицький провів разом з бабусею та дідусем по маминій лінії — з роду Лисенків. Навчався він у Полтавській гімназії, де й почав писати перші поезії. За спогадами Олени Пчілки, її брати Михайло Драгоманов та Микола Шульженко якось зачитали їй жартівливого вірша, зауваживши: автор його є їхнім приятелем. Це був вірш Михайла Старицького.

Разом із троюрідним братом Миколою Лисенком Михайло Старицький вступив до Київського університету Святого Володимира (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка — прим. ред.). Там юнак навчався на фізико-математичному факультеті, а згодом перевівся на юридичний. Старицький був активним студентом: долучався до громадських активностей, допомагав в організації концертів та вистав, а на канікулах разом з братом збирав і записував фольклор.

Омар Хаям — поетичний математик

Омар Хаям — перський філософ, науковець та поет. Вивчав математику й астрономію, долучився до реформи календаря 1079 року. Англомовний світ відкрив для себе цього вченого ще і як поета завдяки перекладам його творів письменником Едвардом Фіцджеральдом у 1859 році.

Серед поетичного доробку Омара Хаяма — рубаї. Це чотирирядкові вірші, що римуються за схемою «аааа» або «ааба» і мають переважно філософський зміст. Головну думку поезії автор зазвичай акцентує в останньому рядку. Такі вірші — не новотвір Хаяма, а були відомі й раніше у перській літературі — його перу нині приписують 120 рубаї.

Активно творив Омар Хаям і в математиці. До 25 років завершив працю «Проблеми арифметики», книгу про музику та книгу про алгебру. Також вчений досліджував кубічні рівняння і відкрив геометричний метод їхнього розв’язання шляхом перетину параболи з колом.

Брем Стокер — автор «Дракули» з математичною освітою

Брем Стокер — ірландський письменник, автор готичного горор-роману про графа Дракулу, романтичного трилеру «Зміїний перевал», а ще — посібника з юридичного адміністрування.

Навчався Брем Стокер у Триніті-коледжі, що в Дубліні. Мав популярність серед студентів і активно долучався до різноманітних активностей: спортивних змагань, засідань філософського та історичного гуртків. У коледжі Брем Стокер здобув ступінь з чистої математики — вивчав ті її напрями, що ще не знайшли свого практичного застосування.

Граф Дракула, якого вигадав Брем Стокер, надихнув творців американського освітнього дитячого серіалу «Вулиця Сезам». За зразком персонажа Стокера вони створили графа фон Каунта (англ. Count von Count — гра слів, адже в англійській мові слово «count» означає і «граф», і «рахувати» — прим. ред.), який рахував усе довкола і навчав глядачів простої математики.

Ілюстрації: Олена Ковальчук

Використані світлини