18 жовтня провели Міжнародне шоу винаходів у Варшаві — IWIS. Це одна з найбільших винахідницьких виставок у Європі, де дослідники з усього світу демонструють свої наукові проєкти. Цьогоріч Україна має 20 переможців, які вразили журі своїми винаходами, як-от зарядною смартстанцією, вебмесенджером чи експериментальною моделлю йонного двигуна. Сьогодні розповідаємо історії трьох наших переможців і їхніх проєктів!
Як це — розробити «батарейку», що працює на основі бактерій: історія Артема Деденка
Артем Деденок створив новий тип екологічних джерел живлення і отримав електричну енергію завдяки біосинтезу в бактеріях штаму Geobacter. Із розробкою хлопець виборов золото на IWIS.
Розкажи про свій проєкт.
На IWIS я представляв проєкт «Отримання електричної енергії за рахунок біосинтезу в бактеріях» — це така собі бактеріальна батарейка. Процес полягає в тому, що ми культивуємо бактерії, створюємо для них сприятливе середовище й отримуємо електроенергію. До слова, вони не потребують багато — лише вологість і поживні речовини. У моєму випадку були грязюка та цукор, який можна замінити на будь-яку рослинність або харчові відходи.
Чому ти вирішив працювати саме з цією темою?
Мені дуже подобається біологія, особливо мікросвіт. Одного разу зацікавився, чи можна використовувати живі організми як джерела енергії.
Ідея проєкту виникла доволі тривіально, адже побачив на ютубі відео, де чоловік зробив за дуже схожою схемою «бактеріальну батарейку». Опісля я почав гуглити, як це працює, і зрозумів, що не так багато робіт на цю тему. Тож вирішив повторити дослід з відео, а коли зробив, виявилося, що можна ще краще. Так працював, поки не зробив щось нове, і вже «нове» можна було показувати іншим. Загалом над проєктом працював близько півтора року.
Як плануєш розвивати проєкт далі?
У мене є ідея масштабування — зробити очисну споруду, яка буде виробляти електроенергію. Але поки з цим проєктом не можу просуватися, адже варто мати спеціальне обладнання, мікроскопи, 3D-принтер. Нині беруся за інший, але «бактеріальну батарейку» остаточно не полишаю — можливо, колись запущу стартап.
Як це — створити установку для охолодження поверхні сонячних батарей: історія Вікторії Мороз
Вікторія Мороз розробила установку, яка охолоджує поверхні сонячних батарей. З проєктом дівчина здобула срібло на IWIS.
Розкажи про сутність свого проєкту.
Це спеціальна конструкція, яка складається з насоса і трубок, що омивають поверхню сонячної батареї водою. Кріпиться вона доволі просто, як чохол на телефон. Водночас установка дозволяє зберігати до 8% ефективності сонячної батареї.
Чому вирішила досліджувати саме цю тему?
З дитинства цікавила тема екології, дуже подобалося відстежувати новини, як відомі актори донатять великі суми грошей на порятунок довкілля, але мені хотілося допомагати практично. Влітку довго думала над проєктом — вирішила робити щось пов’язане із сонячними батареями. Спершу почала шукати проблеми, аби вирішити їх. Так дізналася, що відбувається перегрівання сонячних батарей, коли їхня температура сягає більш як 25 °C. Ось і вирішила знайти метод протидії.
Аби зробити конструкцію для охолодження, ходила щотижня до лабораторії. Спершу зовсім не знала, як має виглядати установка, тому вирішила робити таку, що буде розпилювати воду, але нічого не виходило. Вже думала змінювати тему, аж ось вигадала омивати поверхню сонячної батареї. Тоді вже стало достатньо просто зробити саму конструкцію. Опісля провела кілька експериментів, аби впевнитися, що все працює. А як результати були позитивні, розробила графічну модель.
Як плануєш розвивати проєкт далі?
Поки проєкт існує тільки на комп’ютері, адже коли планувала зробити фізичну модель, почалася повномасштабна війна. Нині хочу запатентувати розробку та розвивати далі, створити стартап.
Як це — створити мультимедійний асистент учителя: історія Дмитра Осіпова
Дмитро Осіпов створив програмно-апаратний комплекс «HOLOSCHOOL» — голографічно-мультимедійний асистент учителя. З цим проєктом хлопець виборов срібло на IWIS.
Розкажи про свій проєкт — що таке «HOLOSCHOOL»?
«HOLOSCHOOL» — голографічно-мультимедійний асистент учителя, який складається з великого екрана, ноутбука, одноплатного комп’ютера Raspberry Pi та коробки з призмою. Два останні елементи допомагають відтворити голограму. Працює це в такий спосіб: з ноутбуку вчитель/-ка може вивести презентацію на екран, керувати її елементами та створювати з них голограму, яку бачимо в коробці з призмою. Але поки це лише прототип, пілотний варіант.
Чому вирішив займатися цією темою?
У 8 класі зацікавився, що таке мультимедійний асистент учителя. Опісля дізнавався у педагогів, як воно працює, чи можливо це зробити. Також у розмовах з однокласниками зрозумів, що це гарна ідея, адже більшість хоче якийсь інтерактив на уроках. Відтоді й почав працювати над проєктом — тривав цей процес близько 10 місяців. Спершу описав ідею, зробив план, пізніше знайшов обладнання, запрограмував його та тестував.
Чи плануєш розвивати проєкт далі?
Як уже казав, це лише прототип, тож робота над проєктом ще триває. Хочу вдосконалити інтерфейс для вчителів і додати аудіосупровід. Поки тільки думаю про стартап із цим проєктом, адже планую ще взяти участь в інших конкурсах.
Більше переможних історій МАНівців читай у наших попередніх матеріалах:
«Як це — змінотворити у 15 років: 3 історії українських дітей»
«Агровинахідниця, дослідниця мемів, творець 3D-сканера: 3 історії українських дітей-науковців»
Ілюстрації: Анастасія Василенко