26 квітня минає 38 років від дня катастрофи на Чорнобильській АЕС. Через те, що радянська влада порушила технології виробництва та використовувала неякісні будівельні матеріали, вибухнув четвертий енергоблок — і в атмосферу потрапило 11 тонн ядерного палива, понад 500 тисяч людей померли від радіації, а більш як 8 мільйонів отримали значні дози опромінення. Подальша інформаційна тиша щодо подій на ЧАЕС лише посилила негативні наслідки аварії.
Митці й досі осмислюють трагедію. Нині ділимося добіркою картин українських художників, що закарбували сприйняття катастрофи.
«Четвертий енергоблок»
Марія Примаченко жила в селі Болотня, що приблизно за 50 кілометрів від Чорнобиля. Мисткиня не полишила рідних місць і після катастрофи на ЧАЕС.
Чорнобильській темі художниця присвятила декілька артробіт. Одну з них — «Четвертий енергоблок» — створила у 1988 році. На картині зображений енергоблок в оздобленні квітів, над ним літають птахи — душі померлих, а хлопчики та дівчинка унаочнюють наступні покоління, що вшановують пам’ять ліквідаторів катастрофи. Сама авторка підписала роботу так: «Отаким снився четвертий блок. По ньому будуть рости квіточки. А будуть нести діточки квіточки. Як пам’ятник буде навік. Коло нього будуть прилітати голубчики. Наші герої спасли нас. Пішли від нас».
За рік після Чорнобильської катастрофи Марія Примаченко пригадувала свій сон: «Іду я чудовим зеленим полем; сонце сяє, пташки співають. Все у нас буде добре — і радіація нам не навредить. Ще розквітне Україна!».
«Квіти виросли коло четвертого блока»
Картину «Квіти виросли коло четвертого блока» Марія Примаченко створила у 1990 році. За часів повномасштабної війни артробота допомогла зібрати кошти на потреби Збройних сил України. Саме її продали на аукціоні Благодійного фонду Сергія Притули за пів мільйона доларів. Роботу передали з колекції приватного музею «Духовні скарби України».
Квіти на цій картині мають очі — цей художній прийом притаманний мисткині. Таке олюднення має зв’язок із віруваннями наших предків, які поклонялися силам природи.
«Чорнобильська мадонна»
Роботу «Чорнобильська мадонна» Іван Марчук створив у 1989 році, перебуваючи в США. Американський період, за словами самого художника, був найбільш плідним у його кар’єрі.
Картина перекликається з поемою Івана Драча «Чорнобильська мадонна», в якій світ після катастрофи перетворився на тисячу уламків, а Мадонна перестала бути символом щасливого материнства. Робота Марчука створена в авторській техніці — пльонтанні: весь простір картини заповнений тоненькими гілочками-лозинками, серед яких проглядається силует Божої Матері. Художник використав чорний, коричневий, фіолетовий, сірий — кольори землі та повітря, забруднених радіоактивним пилом. У цій колірній гамі худе обличчя Мадонни ховається у примарному світлі й разом із тонкими руками символізує страждання та відчай.
У роботі Іван Марчук поєднав сюжет іконопису з модерністською технікою і так досягнув трагічного ефекту.
«4 сезони. Весна»
А це робота Зої Скоропаденко. Художниця народилася в Кривому Розі за 8 років до Чорнобильської катастрофи. Нині живе і працює в Монако.
Роботи з серії «4 сезони» вперше експонували на виставці в посольстві України в Японії 2015 року. У роботі перетинаються відсилання до культури обох країн: кінь із Фукусіми та риба з Полісся, а зелений колір, традиційний для Японії, водночас нагадує поліський ліс ранньою весною.
Зоя Скоропаденко досліджувала декоративно-прикладне мистецтво постраждалих від атомного вибуху територій Полісся та Фукусіми. У роботі «Весна» художниця поєднала елементи українського керамічного посуду (риба) і традиційного ремесла Фукусіми (кінь).
«Омен» із циклу «Зона»
Авторка картини — Христина Катракіс. Вибух на ЧАЕС відбувся за її 6-річчя. Тоді дівчинка проживала з родиною за 25 кілометрів від епіцентру. Сім’ю мисткині евакуювали лише через тиждень. За цей час у дівчинки почала розвиватися пухлина в горлі. Художниця згадує: «Радіація назавжди залишила свій слід у моєму тілі. Утім, я ніколи не вважала себе жертвою. Я просто була щасливою, що вижила».
У роботах із циклу «Зона» мисткиня передає власний біль (через опромінення вона втратила двох дітей), поєднуючи його з переказами жителів Чорнобильщини, які вважали звіра у вигляді срібної хмари передвісником апокаліпсиса.
На картині «Омен» кожен колір має своє значення: червоний — хірургія, чорно-білий — старі фотографії, жовтий — радіація, коричневий — йод, а синій — берлінська лазур (останні два поглинають важкі метали). Робота поєднує два протилежні стилі: сюрреалістичний плаский звір та реалістична жінка.
Колажі: Олена Ковальчук
Використані світлини