У червні відбулася Європейська виставка креативності та інновацій «EUROINVENT». Це один із найбільших наукових заходів у Східній Європі, до якого цьогоріч долучилися винахідники з 34 країн світу. Серед учасників, за традицією, і вихованці Малої академії наук. Нині ділимося трьома переможними історіями наших винахідників!
Як це — створити екотехнологію переробляння амброзії: історія Анни Лагус
Анна представила екологічно безпечний спосіб отримання волокнистого напівфабрикату зі стебел амброзії. З проєктом дівчина виборола золото на «EUROINVENT».
Як з’явилася ідея проєкту?
Торік вчителька хімії та біології запропонувала мені долучитися до Конкурсу-захисту МАН (це змагання юних науковців, де підлітки представляють свої проєкти з технічних дисциплін, хімії, біології, економіки, літературознавства та інших наук — прим. ред.). Я погодилася та почала вигадувати ідею проєкту. На думку спало зробити щось з амброзії, адже знала, що це рослина, яка вбирає з ґрунту багато вологи та заважає розвиватися рослинам, що зростають поруч. Крім того, вона викликає алергію у великої кількості людей. Тож я вирішила знайти спосіб застосовувати амброзію з користю.
Як тривала робота?
З учителькою хімії та біології, яка пізніше стала моєю науковою керівницею, вирішили зробити з амброзії напівфабрикат — матеріал, який після додаткового обробляння може стати готовим продуктом. До прикладу, мій напівфабрикат можна використати для створення паперу. Роботу почала із заготівлі сировини. Для цього зібрала рослину, очистила її від листя й суцвіть та висушила за кімнатної температури. Після того ми з моєю менторкою поїхали в Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, аби провести дослід у лабораторії. Розмістили по 35 грамів сушеної амброзії в три пробірки, кожну частину виварювали протягом різного часу та спостерігали, яка суміш буде кращою. Таким чином визначили оптимальний час і кількість сировини, щоб виготовити міцний напівфабрикат.
Як можна практично застосувати твої напрацювання?
Якщо до мого напівфабрикату додати клей та барвники, то вийде екопапір. За підрахунками, він має бути цупким, тож підійде для письма чи рукоділля. У майбутньому планую розвивати проєкт, а саме: виготовити папір з амброзії.
Як це — розробити диджитал-рішення для фермерів: історія Івана Савчинського
Іван розробив диджитал-систему, що допоможе покращити управління сільськогосподарськими культурами та підвищити врожайність. З проєктом хлопець здобув золото на «EUROINVENT».
Розкажи детальніше про свою систему.
Система, яку я розробив, складається з камери, Telegram-бота й нейромережі. Щоб вона почала працювати, користувачеві треба встановити камеру в теплиці чи на грядках. Після того в Telegram-боті зʼявляється можливість фотографувати рослини. Коли користувач застосовує цю функцію, камера передає світлину в чат, а нейромережа, яку я навчив розрізняти хвороби рослин, надсилає повідомлення про стан рослинності. Крім того, фото можна зробити у будь-який час доби та з будь-якого місця світу.
Чому вирішив створити такий проєкт?
Мій дідусь — агрохімік і часто розповідає мені про сільське господарство в Україні та хвороби рослин зокрема. Він надихнув мене створити проєкт, який розв’яже якусь проблему в цій галузі. Я не дуже цікавлюся біологією, проте люблю програмування. Тож вирішив зробити модель штучного інтелекту, що зможе визначати захворювання рослин на ранніх стадіях, щоб уникнути втрат врожаю та полегшити роботу фермерам. А вже пізніше ця ідея розвинулася до цілої системи з управління сільськогосподарськими культурами.
Як ти працював над проєктом?
Спершу я зібрав інформацію: спілкувався про захворювання рослин з дідусем, місцевими фермерами та підприємцями. Опісля взявся за найскладніше — почав учити нейромережу розрізняти пошкодження зелені. Для цього знадобилися тисячі світлин, їх брав з інтернету, фотографував власні кімнатні рослини й ті, що вирощують у теплицях. За підрахунками, я використав близько 17 тисяч фото, завдяки цьому нині точність моєї системи — 87,6 %.
Як плануєш розвивати проєкт?
Планую створити автономну теплицю з камерою, датчиками, системою автополиву та вентиляцією. А ще мрію перетворити проєкт на стартап!
Як це — досліджувати протезування: історія Андрія Гайдука
Андрій представив проєкт «Розробка та використання EMG-датчиків». Хлопець пояснив, як таке приладдя використовують для керування протезами. Зі своїм дослідженням він виборов золото на «EUROINVENT».
У чому суть твого дослідження?
У протезах використовують датчики, які реагують на нервові імпульси в мʼязах і допомагають відтворювати рухи кінцівки. Ці датчики досить дорогі, тож я проводив дослідження, щоб знизити їхню вартість.
Чому вирішив досліджувати цю тему?
Маю багато захоплень, одне з них — електроніка. Тож, коли у 9 класі мені запропонували долучитися до Конкурсу-захисту МАН, вирішив створити проєкт, повʼязаний з цією галуззю знань.
Відразу знав, що хочу провести дослідження, яке буде помічним в умовах повномасштабної війни. Почав міркувати над темою роботи, мав багацько різних ідей, та якось натрапив на інформацію про протезування. Мене це зацікавило, тож вирішив досліджувати далі. Так дізнався, що вартість протезів дуже висока, і вирішив знайти спосіб її знизити.
Як тривала робота?
Під час дослідження я створив маленькі та зручні електронні плати. Опісля їх спаяв, тестував і перевіряв сигнал. Таким чином шукав спосіб покращити сигнал, який передає датчик до протеза.
Ще більше переможних історій вихованців Малої академії наук:
- «Як МАНівки взяли золото на Міжнародному фестивалі інженерії, науки та технологій: дві історії»;
- «Як українські підлітки до Міжнародного науково-технологічного ярмарку долучились: історії учнів Малої академії наук».
Колажі: Олена Ковальчук