День народження, Різдво, Івана Купала — ці свята ми відзначаємо щороку та майже за однаковим планом. Готуємо кексики чи салати, стрибаємо через багаття чи розкидану на підлозі мішуру, загадуємо бажання, дмухаючи на свічки, чи під звуки курантів... Час додати до свого календаря нові свята — наукові! Які саме і як їх відзначати, розповідаємо.

24 серпня — День зниження статусу Плутона

Як відзначати?

У цей день науковці обговорюють проблемні питання: які геологічні процеси відбуваються на поверхні Плутона, як там «поводяться» його супутники, чи можливе життя на цій планеті. Школярі на уроках дивляться наукові ролики, а для тебе це нагода відвідати планетарій або дізнатися більше про Плутон, переглянувши наукпоп-відео чи прочитавши статтю-експлейнер від науковців. 

Історія свята:

2006 року Плутон втратив статус планети. Від моменту відкриття у 1930 році дослідники вважали його незвичайним. Особливість космічного об’єкта — у його орбіті, що має нахил у 17 градусів відносно інших орбіт. Інша риса, що вирізняє Плутон, — його 5 супутників. Спочатку було відомо тільки про два, але коли вчені відкрили останні, це ще більше віддалило 9-ту планету від «стандарту». 

З розвитком технологій учені відкривали нові об'єкти у Сонячній системі, разом з тим змінювалися й наші уявлення про космічний простір. У 2005 році Майк Браун разом із командою відкрили Ериду — небесне тіло, більше за Плутон. Ця знахідка поставила під сумнів статус 9-ї планети і мотивувала вчених переосмислити це поняття загалом. Уже 2006 року Міжнародне об'єднання астрономів розробило конкретні критерії, за якими визначають планети. Плутон не підходив тільки за одним із них — домінування на власній орбіті. Отож, небесне тіло отримало новий статус карликової планети. 

23 жовтня — День моля 

Як відзначати?

Це неофіційне свято хімії освітяни відзначають 23 жовтня між 6:02 та 18:02. Дата та таймінг не випадкові, оскільки збігаються з числом Авогадро — 6,02 x 10²³. Особливо свято полюбляють американські школярі: вони знімають вітальні ролики та навіть записують реп. 

Історія свята:

День моля — це не просто день фізичної величини, а визнання ідеї Амедео Авогадро, яку наукове ком’юніті сприйняло не одразу. У 1811 році вчений сформулював гіпотезу, за якою рівні обсяги будь-якого газу за однакової температури та тиску матимуть однакову кількість молекул. Це припущення стало поштовхом до обрахунків числа Авогадро — кількості структурних одиниць в одному молі речовини. 

Простими словами, моль — це одиниця для обчислення атомів, молекул, йонів тощо, і вона працює подібно до одиниць вимірювання будь-чого іншого. Наприклад, у крамниці ти просиш десяток яєць, отже отримаєш рівно 10. За такою логікою обговорюють і кількість атомів. Ось лише використовувати десятки в цій ситуації нереально, бо, до слова, в 1 зерні кухонної солі 1 000 000 000 000 000 000 (квінтильйон) атомів, тож хіміки використовують для зручності молі. 

8 листопада — День радіології

Як відзначати? 

8 листопада науковці відзначають День радіології на честь відкриття рентгенівських променів — проводять конференції та зустрічі для підвищення обізнаності та обговорення проблемних питань у цій сфері. А ти на честь свята можеш довідатися, як це — бути лікарем-радіологом. Можливо, захочеш пов’язати з цією професією своє майбутнє?

Історія свята:

Свято запровадило Європейське товариство радіології ще 2011 року. Дату вибрали невипадково: 8 листопада 1895 року Вільгельм Конрад Рентген відкрив Х-промені, що згодом назвали рентгенівськими. Свого часу це дослідження стало революційним, а Рентген навіть отримав першу Нобелівську премію з фізики. Зараз за допомогою цього відкриття ми виявляємо захворювання чи перелом кістки. 

Щоправда, українець Іван Пулюй ще 1881 року виготовив лампу з так званими Х-променями та зробив детальний знімок руки підлітка. А вже 1896 року в Київському університеті провели першу операцію з використанням лампи Пулюя. Склалося так, що Рентген просто швидше зробив публічне оголошення про винахід. За іншим історичним сценарієм ми би у лікарні записувалися на пулюївський, а не рентгенівський знімок... 

8 січня — День обертання Землі 

Як відзначати?

У цей день потрібно ще раз поставити собі запитання, як і чому обертається наша планета. А як раптом вагаєшся з відповіддю, вивчай цю тему. 

Історія свята:

Ще Сенека у своєму філософуванні міркував про обертання Землі. І тільки 8 січня 1851 року французький фізик та астроном Леон Фуко наочно продемонстрував обертання Землі навколо своєї осі, підвісивши на 2-метровий трос кулю масою 5 кілограмів. Цю конструкцію відтоді називають маятником Фуко — подібні висять для демонстрації в музеях, університетах, бібліотеках по всьому світу. Наприклад, з 2011 року в КПІ імені Ігоря Сікорського є експонат, що демонструє добове обертання Землі. Увага наукового товариства до цього явища має свої підстави: обертання Землі тісно пов’язане з океанічними, атмосферними, літосферними процесами, і вони мають взаємний вплив.    

14 березня — День числа Пі

Як відзначати?

Цього дня святкує не тільки наукова спільнота. Наприклад, «Blaze Pizza» пропонує всім охочим посмакувати піцою за 3,14 долара. На честь Дня Пі влаштовують математичні дебати, конференції та просто печуть пироги. Пропонуємо тобі також приєднатися до святкування та 14 березня розширити свої знання про математичну константу. 

Історія свята:

Свято на честь π започаткував фізик Ларрі Шоу. 14 березня обрав, оскільки за американським каноном місяць записують першим, тож отримуємо дату 03.14.

π — це співвідношення довжини кола та його діаметра, і незалежно від розмірів фігури воно буде незмінним. У Давньому Єгипті вже знали про існування цієї величини, але перші підрахунки зробив Архімед. Зараз математики знають, що Пі приблизно дорівнює 3,14, і воно ірраціональне, тобто нескінченне. Для багатьох математиків кількість цифр після коми в π — це гра-загадка всього життя, проте на сьогодні відомо вже близько 5 трильйонів знаків. Люди вивчають цю математичну константу майже 4000 років, а все тому, що за допомогою числа Пі можна робити будь-які розрахунки, що стосуються кола.

Тож бери-но календарик (можна гугл-календар теж) і відзначай святкові дати, щоб точно нічого не проґавити. Такі свята — класна нагода пригадати, що вчив/-ла у школі, і прокачати знання з математики, фізики, хімії чи астрономії.  

Ілюстрації: Дарина Пальонко