Відкриття Музею математики і перемоги на міжнародних наукових змаганнях, розвиток молодіжних стартапів і угода про співпрацю з «Baykar»… У 2025-му в команди, учнів та освітян Малої академії наук України було безліч здобутків! Нині, з вдячністю до Сил оборони України, згадуємо декілька найяскравіших освітньо-наукових моментів року, що минає.
Гучно зафіналили олімпіадний сезон
Цьогоріч Мала академія наук разом з Міністерством освіти і науки України презентували нове Положення про олімпіадний та турнірний рух. З ним наукові змагання для підлітків стануть доступнішими, справедливішими. А школярі зможуть покращити свій рівень підготовки і долучитися до спільноти однодумців.
Всеукраїнські учнівські олімпіади — це інтелектуальні змагання, які відбуваються поетапно: на рівні закладів освіти, міста, області та всієї країни. Щороку до них долучається майже мільйон учнів і учениць з усієї України. А на Всеукраїнському етапі цьогоріч змагалися майже 1500.
У сезоні 2024/2025 відбулося 20 олімпіад з різних предметів. У них перемогли 736 школярів: підлітки вибороли дипломи І, II або III ступеня. Фінальний етап кожного змагання проходив у різних містах України: Києві, Ужгороді, Львові, Чернівцях, Луцьку й Одесі. Організувати його допомогли органи місцевого самоврядування, заклади освіти, громади.
Дізнатися про переможців за кожним із предметів — на сайті МАН.
Блискуче представили Україну на Міжнародних учнівських олімпіадах
У 2025 році до Міжнародних учнівських олімпіад долучилося 32 школярі з різних куточків України: Києва, Львова, Вінниці, Одеси, Івано-Франківська, Переяслава, Чорткова, Харкова, Дніпра й Тернополя. Протягом літа вони взяли участь у змаганнях з хімії, математики, фізики, біології, інформатики, географії та астрономії. Загалом вибороли 27 медалей: 4 золоті, 12 срібних і 11 бронзових.
Відкрили в Україні четвертий в Європі музей математики
Від травня працює Музей математики «Кубоїд». Це один із п’яти інтерактивних музеїв математики у світі, який допоможе долати освітні втрати і запроваджувати інноваційні методики у навчання.
Музей будували з 2021 року, а з початком повномасштабного вторгнення проєкт підтримали міжнародні донори. Команда вивчала досвід найкращих математичних музеїв світу, щоб адаптувати ці ідеї до українського контексту.
У Музеї математики можна досліджувати математичні явища через експерименти з інтерактивними експонатами. Відвідувачі можуть самотужки пересвідчитися, як математичні закони працюють у природі, техніці і повсякденному житті. Тут можна вивчати геометрію, алгоритми, теорію ймовірностей та інші математичні явища. Важливий напрямок роботи Музею — заходи для підвищення кваліфікації для освітян.
«Кубоїд» відкритий для всіх: дітей і дорослих, які цікавляться математикою, школярів, учителів, студентів, тих, хто хоче розвинути наукове та критичне мислення.
Ініціювали День залучення до науки заради сталого розвитку
Відтепер 27 листопада стане Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку. Ініціатор цієї події — президент Малої академії наук України, професор Станіслав Довгий. А сама дата обрана не випадково: це день заснування Національної академії наук України, а також день народження її багаторічного президента й науковця Бориса Патона. Цю ідею підтримала Виконавча рада ЮНЕСКО проголосувала ще у листопаді.
Принагідно до першого Дня залучення до науки заради сталого розвитку Мала академія наук запустила триденний освітній марафон. У його межах провели Всеукраїнський конкурс головоломок, інтегроване заняття про Крим і кримських татар, профорієнтаційні заходи, майстеркласи, наукові практикуми та конференції. Також святкування пройшло у Музеї математики «Кубоїд», який за один день відвідали майже 1000 гостей. А київський школяр Борис Васковець встановив національний рекорд України серед дітей — відтворив з пам’яті аж 300 цифр після коми у числі π.
А вже 10 грудня МАН організувала пресконференцію «Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку: нові можливості для України та світової наукової спільноти».
Розвивали міжнародну співпрацю
У 2025 році МАН налагоджувала зв’язки з міжнародними колегами, підтримувала партнерства і долучалася до наукових активностей у різних країнах.
Разом з компанією «Baykar» та фундацією Т3 створимо Центр авіаційних та космічних технологій для дітей і молоді в Україні. У Стамбулі на найбільшому у світі фестивалі аерокосмічної й технологічної галузі — «TEKNOFEST-2025» підписали меморандум про взаєморозуміння.
Центр авіаційних та космічних технологій для дітей і молоді буде простором з лабораторіями, майстернями та навчальними класами, де юні інженери й науковці зможуть розвивати науку.
У вересні у Сан-Франциско відбулася щорічна конференція Асоціації науково-технологічних центрів (ASTC) — вона зібрала майже 2000 учасників з різних країн.
Одна із центральних подій конференції — Світова ініціатива центрів науки для України. За її ідеєю, світові наукові центри передаватимуть нашій країні експозиції, обладнання та освітні матеріали. А фонд HUCUS безплатно доставлятиме вантажі з американського континенту в Україну. Завдяки цій співпраці українські діти зможуть відкривати світ науки навіть у час війни.
У січні організували тематичну виставку Музею науки у місті Мена на Чернігівщині — її побачили понад 600 школярів. 12 інтерактивних експонатів допомогли учням більше дізнатися і наочно побачити, як працює рівновага, оптичні та електромагнітні явища.
Також разом з молодіжним простором «Ko Laba» провели заняття для молодших школярів, науковці з Дитячої академії «Футурум» організували географічні дослідницькі заняття. А ще відвідувачі почули справжній науковий оркестр — освітня програма, яка ознайомлює зі звуком, ритмом і музикою.
Українські науковиці — Катерина Терлецька, Світлана Бабійчук і Марія Білецька долучилися до Генеральної асамблеї Європейського союзу геологічних наук (EGU) 2025 у Відні. Це наймасштабніша європейська подія у сфері наук про Землю. Там дослідниці розповіли про результати Міжнародної літньої школи з основ дистанційного зондування Землі, яку проводить лабораторія геоінформаційних систем та дистанційного зондування Землі МАН.
Літня школа відбувається щорічно онлайн. Під час неї школярі з України та з-за кордону проводять власні дослідження і створюють наукові проєкти, а ще — працюють з платформами Європейського космічного агентства і НАСА.
Фінський центр науки «Еврика» передав нам мандрівну виставку «Науковий цирк “Еврика”». Це один з перших міжнародних партнерів, який підтримав освітні ініціативи МАН з початку повномасштабного вторгнення.
Виставка покликана зацікавити школярів наукою і стати опорою для їхнього психологічного стану. «Науковий цирк “Еврика”» містить науково-театральне шоу про атоми та вісім інших експонатів. Через них відвідувачі зможуть дізнатися про історію Всесвіту, структуру життя, а також механіку, біологію, фізіологію і навіть психологію.
Ще раніше колеги з Фінського центру науки навчили команду МАН методично й технічно дбати про виставку. Нині «Науковий цирк “Еврика”» — частина проєкту «Мандрівний музей науки МАН».
Команда МАН долучилася до європейської конференції центрів і музеїв науки «Ecsite-2025». Ця подія щорічно збирає учасників з більш як півсотні країн світу, а цьогоріч пройшла на базі Центру науки «Коперник», що у Варшаві.
Спеціалісти «Imaginary» та «TRACES» провели для нас воркшоп із залучення аудиторії до математики. Натомість наша команда поділилася досвідом роботи в Україні і презентувала Музей математики «Кубоїд».
Представники МАН провели низку важливих та цікавих зустрічей з головою правління і генеральним директором «Ecsite» Бруно Макаром та іншими партнерами. Керівниця Музею науки МАН Марія Дуброва долучилася до обговорення «Як залучення до науки допомагає громадам, які постраждали від війни та громадянських заворушень», а заступник директора з розвитку центрів науки і міжнародних стратегічних проєктів Василь Дунець приєднався до панельної дискусії «Плюси та мінуси мереж національних наукових центрів».
Представники від МАН — президент Малої академії наук України Станіслав Довгий і завідувачка лабораторії ГІС та ДЗЗ Світлана Бабійчук долучилися до другої зустрічі президентів академій наук держав — членів Організації Чорноморського економічного співробітництва.
На події обговорили формати партнерства, напрями майбутньої співпраці, створення спільних освітніх проєктів і дослідницьких програм. А також узгодили стажування педагогів та обдарованої молоді з України. Крім того, Станіслав Довгий розповів про напрями роботи МАН, інтерактивні простори, міжнародну діяльність і презентував Музей математики «Кубоїд».
У листопаді МАН долучилася до щорічної конференції Асоціації центрів науки Північних країн в Естонії. Цьогорічна подія підсвітила важливість розвитку емоційної стійкості, креативності та взаємопідтримки у діяльності науково-освітніх інституцій, її тема — «Подбай про свій внутрішній простір».
Україну презентували в. о. директора Олена Квачевська і заступник директора з розвитку центрів науки і міжнародних стратегічних проєктів Василь Дунець.
Олена Квачевська була ключовою спікеркою події: розповіла про те, як працюють українські центри та музеї науки під час війни і як створювати безпечні освітні простори для дітей. Наша команда запропонувала обговорити роль центрів науки у зміцненні емоційної стійкості суспільства, а також долучилася до панельних дискусій і робочих зустрічей з колегами з Естонії, Фінляндії, Данії, Ісландії, Норвегії, Латвії та Литви.
Розвивали мережу музеїв науки
У 2025 році Музей науки МАН відсвяткував п’ятиріччя! Музей науки МАН України — перший державний інтерактивний музей. Тут не лише можна, а й треба торкатися експонатів і взаємодіяти з ними. Цей простір відкрили у 2020 році за підтримки українських та міжнародних партнерів. У музеї відвідувачі можуть наочно побачити і зрозуміти, як працюють фізичні закони, технічні винаходи й природні явища.
За цей час команда музею організувала 923 наукові шоу і 438 освітніх програм, які відвідали понад 350 тисяч дітей та дорослих.
Цьогоріч у музеї з’явилася оновлена експозиція — тематичні зони «Будівництво» й «Енергія». Тут можна відчути себе справжніми будівельниками: спроєктувати будинок, випробувати, як різні матеріали проводять тепло і звук, розрахувати кількість сонячних панелей для електростанції чи спостерігати за роботою 3D-принтера.
Щоб зробити науку доступною для ще більшої кількості дітей, МАН ініціювала створення регіональних центрів науки. Так виникли осередки у Чернівцях і Полтаві. А у 2025-му в них оновили експозиції — з’явилося ще більше можливостей для наукових відкриттів та гри.
У Музеї науки в Чернівцях організували виставку «Наука у грі». Вона дає змогу відвідувачам спробувати себе у дубляжі мультиків, випробувати свої сили та баланс чи повправлятися у спорудженні фортеці. А гості полтавського Музею науки відтепер можуть вирушити у подорож Сонячною системою через комікси і дізнатися про магнітне поле Землі, Марсу, чорні діри та інші секрети.
Цього року вдалося відкрити ще один Музей науки — у Луцьку. У його створенні нам допомогли Луцький національний технічний університет, Волинська обласна Мала академія наук та міжнародні партнери.
У цьому осередку охочі можуть випробувати «наукові» лижі, згенерувати енергію на гойдалці чи випробувати куртку-стілець. Також музей має інтерактивну експозицію, яка демонструє прояви науки у повсякденні — «Проєкт “Фантазія”» від норвезького Центру науки VilVite.
Розбудовували українське молодіжне підприємництво
У 2025-му бізнес-інкубатор Малої академії наук України «Ukrainian Future» продовжив активно створювати можливості для розвитку майбутніх стартаперів.
Влітку бізнес-інкубатор у партнерстві з Halmstad University провів фінальний етап AgriTech Hackathon. Це міжнародний захід, під час якого українські та шведські студенти спільно розробляли інновації для агросектору.
Журі обрало двох переможців, серед яких українська команда № 4, до якої увійшли Софія Осауленко, Кіра Кисельова і Богдан Хитрик. Учасники розробили проєкт Demetra — цифрове рішення для фермерів, що аналізує стан ґрунту за допомогою ШІ. Переможці створили прототипи своїх рішень у лабораторіях прототипування «Ukrainian Future» та Halmstad University. Також команда отримала нагоду долучитися до міжнародної конференції «FAB25» у Чехії і можливість вільно доопрацювати свої прототипи на майданчиках шведського університету й українського бізнес-інкубатору.
А восени в бізнес-інкубаторі МАН пройшов фінал всеукраїнського конкурсу «National Youth Entrepreneurship Challenge» (NYEC). Там юні дослідники презентували 39 стартапів і змагалися, щоб представити Україну у світовому фіналі в Нью-Йорку.
Серед переможців — чотири проєкти. Demetra — система для аграріїв, що відстежує стан ґрунту, економить ресурси і дає поради для вирощування конкретних культур. GreenChoice — платформа, яка відкриває екоможливості на щодень: від зелених готелів і розваг до магазинів та сортувальних пунктів. StepWISE — розумні устілки, які самозаряджаються, аналізують ходу, коригують поставу і допомагають уникати травм. Reint — мобільний застосунок для адаптивного спорту, призначений для людей з ампутаціями.
Масштабно зафіналили Конкурс-захист МАН
З 6 до 12 травня тривав фінал Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН — всеукраїнського змагання наукових проєктів підлітків. Щоб організувати і якісно провести фінал найбільшого інтелектуального змагання України, залучили майже 300 членів журі й 1000 організаторів.
Понад 1000 МАНівців презентували свої роботи у 12 наукових відділеннях та 70 секціях. Вони досліджували актуальні проблеми інженерії, ІТ, природничих наук, літератури, мовознавства, ділилися власною творчістю.
У топі за кількістю проєктів — відділення хімії та біології: там презентували 153 дослідження. А в секції «Українська мова» представили свої напрацювання підлітки з кожного регіону України.
43 фіналісти Конкурсу-захисту МАН отримали сертифікати на позаконкурсне зарахування у програми від бізнес-інкубатору МАН «Ukrainian Future», який дає підліткам можливість отримати перші знання з бізнесу і перетворити свої ідеї на успішні стартапи.
Привітала юних науковців і амбасадорка Конкурсу-захисту — тележурналістка, ведуча інформаційно-аналітичної програми «ТСН. Тиждень» Алла Мазур. Цього року вона вперше в історії конкурсу нагородила одну з учасниць секції «Журналістика» особистою відзнакою за дослідницький проєкт про роль штучного інтелекту у створенні маніпулятивного контенту. Дослідниця, яку відзначила пані Алла, отримала сертифікат на навчання від 1 + 1 media school. Це освітній проєкт медіагрупи, що підвищує якість медіаосвіти в Україні та її доступність. Навчання відбувається в студіях і на знімальних майданчиках 1 + 1 media.
Перемогли у Всесвітньому фіналі Destination Imagination Global Finals 2025
З 22-го до 25 травня у Канзас-Сіті (США) проходив Всесвітній фінал Destination Imagination — найбільшої у світі освітньої програми, що з 1982 року надихає дітей на відкриття, винаходи й творчі прориви.
До фіналу долучилися представники з 13 країн світу, а Україну представили пʼять команд:
— «Вибух» з Ліцею № 143 Оболонського району м. Києва (тренерка — Ольга Морозова);
— «Ейсики» з Приватного закладу загальної середньої освіти «Київський ліцей “Школа сучасної освіти “ACE”» (тренерка — Ганна Новікова);
— «ГеніАльфа» з Дніпровського ліцею № 3 Дніпровської міської ради (тренер — Олександр Спичак);
— «Reality Players» з Ворохтянського ліцею, що у Надвірнянському районі на Івано-Франківщині (тренерки — Діана Риженко та Ольга Федоренко);
— «Парадокс» з Мультипрофільного ліцею Олександрійської міської ради Кіровоградської області (тренерка — Світлана Севастяненко).
Результати оголосили під час урочистого завершення 25 травня. Вперше українська команда посіла І місце! Команда «Вибух» перемогла у художньому виклику серед команд ІІІ вікового рівня, а також отримала спеціальну нагороду «Ренесанс». Школярі надихалися мозаїкою Алли Горської «Боривітер» і створили розповідь про героя, який, звільняючи місто, жертвує собою. Команда вразила журі поєднанням музики, хореографії, ораторської майстерності та інженерних навичок.
А команда «Ейсики» посіла четверте місце у художньому виклику серед команд І вікового рівня.
Колажі: Олена Ковальчук