Міжнародний фестиваль інженерії, науки та технологій «I-FEST» — найбільше на Африканському континенті змагання юних дослідників. Цьогоріч до конкурсу долучилися 30 МАНівців та МАНівок, вони здобули 31 нагороду.
Сьогодні розповідаємо історії чотирьох золотих медалісток «I-FEST».
Як це — шукати барвники у продуктах: розповідає Софія Аланія
Дівчина знайшла метод визначення синтетичних харчових барвників у продуктах. З цим проєктом здобула золоту медаль на «I-FEST».
Розкажи про проєкт, який ти презентувала на змаганні.
Синтетичні харчові барвники шкодять здоров’ю людини. А тому одне з актуальних завдань хімії — контролювати їхній вміст у харчових продуктах чи ліках. Я розробила метод, який дає змогу виявити та оцінити кількість синтетичного барвника у певному продукті.
Для цього застосовувала вольтамперометрію — метод визначення складу і кількості речовини на основі залежності сили струму від напруги. Цей спосіб має певні переваги над іншими. По-перше, допомагає визначати не лише один барвник, а й їхні суміші. По-друге, підвищує ефективність дослідження, адже на процес не впливають додаткові речовини, як-от крохмаль чи аскорбінова кислота.
Ефективність методу ми з науковим керівником протестували на суміші для приготування киселю та солодкому газованому напої. Змогли визначити, що кількість червоного барвника понсо 4R, який зареєстрований як харчова добавка Е 124, не перевищує дозволеної межі.
Як ти готувалася до конкурсу?
Щоб узяти участь у конкурсі, мала перекласти проєкт англійською мовою. Це стало найбільшим викликом у підготовці, адже моє дослідження доволі велике та містить багато хімічних термінів, тож потрібно було їх грамотно адаптувати.
Уже після перекладу підготувала постер, у якому лаконічно передала зміст і суть проєкту — це також обов’язкова умова участі у конкурсі. Оскільки моя робота прикладна, то з цим не виникло багато труднощів.
Який досвід здобула на «I-FEST»?
Найбільше вражень я отримала від нових знайомств! Цікаво було зустріти дослідників з різних куточків України та світу. Ми змогли обмінятися досвідом, поділитися ідеями та розказати більше про власну культуру.
Під час захисту проєктів ми могли підходити одне до одного та розпитувати про дослідження і презентувати свої. Також цікаво було спілкуватися з членами журі.
Які подальші наукові плани?
Зараз я навчаюся в 11 класі й ще не визначилася з науковим шляхом. Проте переконана: знання та комунікаційні навички, які отримала у Малій академії наук, допоможуть мені зробити правильний кар’єрний вибір.
Як це — досліджувати задачі-головоломки: розповідає Аліна Міца
Аліна досліджувала задачі-головоломки у формі задач-ігор, під час розв’язання яких помітила різні відомі математичні послідовності. З цим проєктом дівчина виборола золото на «I-FEST».
Чому вирішила долучитися до «I-FEST»?
Я хотіла поділитися результатами свого дослідження зі світом. Також мені було цікаво дізнатися про напрацювання юних дослідників з інших країн.
Вважаю, що «I-FEST» — чудова можливість для наукового розвитку та розширення світогляду.
Що мотивувало тебе до створення наукового проєкту?
Мене з дитинства цікавить математика. Я відвідую гуртки, долучаюся до різних математичних олімпіад та конкурсів. А ще люблю щодня вправлятися в розв’язуванні задач.
Одного дня наштовхнулася на задачі-головоломки, які надалі вдало поєднала й описала у своєму переможному проєкті. Тоді я вирішила дослідити їх більше і в процесі виявила, що при розв’язуванні таких задач можна послуговуватися різними математичними послідовностями, як-от числа Фібоначчі, Якобсталя чи Каталана. Одна з таких — задача про двох гравців, які мають викреслювати числа з ігрового поля у певній послідовності. Перемагає той, чиє останнє число буде більшим.
Як пройшов конкурс?
Це був мій перший міжнародний науковий конкурс. Я отримала надзвичайно багато вражень! Вдалося не лише захистити свій проєкт, а й поспілкуватися з журі, обмінятися думками й досвідом з іншими учасниками.
Мені було дуже цікаво дізнатися про наукові досягнення однолітків з інших країн, а також про тамтешню культуру й традиції. Останньому посприяв культурний вечір, під час якого учасники презентували свою країну та обмінювалися сувенірами. Наша команда розповіла про українську культуру. Ми станцювали під пісню Руслани «Дикі танці» та подарували іншим конкурсантам українські прапорці, цукерки, тематичні брелоки, значки та магніти.
Чи плануєш далі розвиватися у науці?
Планую здобути вищу математичну освіту й так чи інакше пов’язати своє життя з цією наукою. Також маю намір удосконалити свій проєкт на основі коментарів та порад, які отримала від журі «I-FEST».
Як це — вивчати кісточки плодових рослин: розповідає Валерія Романюга
Валерія дослідила, які властивості мають кісточки плодових рослин. З проєктом отримала золоту медаль на «I-FEST».
Розкажи про свій проєкт.
Я досліджувала ендокарпій, тобто внутрішній шар, і насіння плодових рослин. Для проєкту обрала кісточки вишні, сливи, калини, китайського лимонника, винограду та інші. Виявилося, що вони мають антибактеріальний та протипухлинний ефект. Тобто кісточки рослин можна використовувати як природний антибіотик і для профілактики утворення ракових пухлин.
Також розробила фільтр для води на основі крафтового паперу з-під яєць, кісточок вишні та багаторічної трав’янистої рослини пістії. Особливість цього фільтра в тому, що він створений шляхом повторного використання ресурсів.
З якими викликами зіткнулася під час дослідження?
Звісно, найбільшим викликом стала повномасштабна війна. Робота в умовах постійних повітряних тривог чи вимкнення світла просувається повільніше і швидше виснажує. Нам із науковим керівником доводилося чекати на електроенергію, щоб провести певні експерименти, або працювати напотемки.
Для кого ця розробка може бути помічною?
Проєкт ще потребує допрацювання та додаткових досліджень. Фільтр для води варто вдосконалити, щоб він швидше та ефективніше працював. Тоді його можна буде використовувати в місцях, де немає доступу до питної води або ж він ускладнений. Наприклад, він може стати у пригоді на фронті, прифронтових територіях чи в надзвичайних ситуаціях. Сама ж ідея створення такого фільтра виникла в мене після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС і люди втратили доступ до чистої питної води.
Використання кісточок фруктів для лікування також потребує докладнішого фармакологічного дослідження, щоб виключити небажані побічні ефекти. Вірю, що мій проєкт має практичний потенціал!
Чи плануєш удосконалювати проєкт?
Так! Зараз я навчаюся в університеті й не обмежена дедлайнами наукових конкурсів, як раніше, тому працюю розміреніше та вдумливіше. Хочу вдосконалити фільтр, аби він мав достатньо потужностей, щоби затримувати більше забруднень.
Як це — перетворювати тексти на семантичні мапи: розповідає Олександра Табакова
Дівчина розробила методологію аналізу, що виявляє зв’язки між об’єктами та їхні центри впливу в текстах. З цим проєктом Олександра здобула золото та нагороду за топпроєкт на «I-FEST».
З яким проєктом долучилася до конкурсу?
Я створила комп’ютерний алгоритм, який аналізує дані та презентує пов’язані об’єкти у вигляді семантичної карти — графічної схеми зв’язків між темами, ідеями або дійовими особами. Методологію можна використовувати як у маркетингу для аналізу певних трендів, так і у сфері боротьби з російською пропагандою чи конспірологічними теоріями. Моя розробка дає змогу визначати ключові теми матеріалів чи висловлювань лідерів думок на основі аналізу великого обсягу даних.
Чому обрала саме такий напрям?
У 8 класі я почала цікавитися аналізом великих даних на прикладі російської пропаганди. У той час набував популярності штучний інтелект, і мені було цікаво досліджувати, як він працює та аналізує різні види інформації.
Нині ми живемо в інформаційному світі, і новини, як справжні, так і фейкові, оточують нас усюди. Іноді може бути складно серед усього цього потоку розпізнати пропаганду і, відповідно, боротися з нею.
Я вирішила науково підтвердити пропагандистські прояви у різних джерелах інформації, визначити основних гравців. Звісно, кожен і кожна не може сісти й проаналізувати сотні чи тисячі матеріалів та знайти у них спільне. Так я створила застосунок, у який можна завантажити дані та отримати наочну візуалізацію спільних точок і тем у них.
Поділися враженнями від конкурсу.
Найперше я дуже вдячна нашим супервайзерам, які організували цю поїздку для української команди!
Під час захисту проєктів члени журі ставили цікаві та змістовні питання, намагалися розкрити суть робіт та дізнатися більше. Також отримала величезне задоволення від спілкування з юними науковцями-математиками з інших країн. Приємно відчувати, що ми на одній хвилі й сфери наших інтересів перетинаються. Такий обмін досвідом та обговорення ідей дають мотивацію до подальшої роботи.
Чи плануєш далі розвиватися як науковиця?
Буду поліпшувати свій проєкт — маю на нього великі плани. Хочу вдосконалити методологію, поекспериментувати з різними методами аналізу даних та візуалізації.
Загалом планую пов’язати своє життя із data science: мене цікавить ця сфера. Зараз активно розвивається штучний інтелект, і досліджувати його можливості дуже корисно.
Колажі: Олена Ковальчук
Дізнавайся більше про переможців міжнародних конкурсів з інших інтерв’ю на МАНмедіа:
«Як це — перемогти на Міжнародному науково-технологічному ярмарку: розповідають МАНівці»;
«Як це — перемогти на Міжнародному інноваційному шоу: історії МАНівців»;