13 червня 2026 року у Варшаві відбулася одна з наймасштабніших науково-популярних подій Європи — 29-й Науковий пікнік Польського радіо та Центру науки «Коперник». Цьогоріч захід об’єднав тисячі відвідувачів, науковців, освітян і молодих дослідників із різних країн світу.

«Для українських учнів участь у Науковому пікніку Польського радіо та Центру науки “Коперник” стала можливістю зануритися у світ науки, інновацій та міжнародної співпраці. Тут вони мали змогу поділитися власними ідеями, надихнутися проєктами однолітків з різних країн, а також завести нові знайомства. Переконаний: цей досвід стане для багатьох важливим кроком до великих звершень, додасть упевненості у власних силах і надихатиме сміливо рухатися до своєї мети», — зазначив президент Малої академії наук України, академік НАН України Станіслав Довгий.

Новина про наукпікнік-26-1Новина про наукпікнік-26-4

До заходу долучилася українська делегація із семи юних винахідників. Двоє з них — Артем Головченко та Дмитро Тарнавський — представляли клуб молодого винахідника «Друзі», створений на базі закладу освіти ТОВ «МАШУ» (Київ), діяльність цього клубу координує Національний центр «Мала академія наук України». Разом із командами з Польщі, Грузії, Вірменії, Молдови та Румунії вони презентували власні наукові розробки й інтерактивні експерименти.

Протягом дня Артем Головченко та Дмитро Тарнавський демонстрували відвідувачам оптичні ілюзії, досліди з левітації та експерименти з доцентровою силою, а також проводили майстер-класи для дітей і дорослих. Локація молодих винахідників викликала значний інтерес серед відвідувачів Наукового пікніка: вони активно долучалися до експериментів, ставили запитання та на практиці переконувалися, що наука може бути не лише пізнавальною, а й захопливою та доступною для кожного і кожної.

Учасників супроводжувала наставниця клубу Альона Мироненко, вчителька хімії та біології ТОВ «МАШУ»: вона підтримувала їх під час підготовки та презентації експериментів.

«Участь українських юних винахідників у 29-му Науковому пікніку у Варшаві є важливим досвідом інтеграції в міжнародний науково-освітній простір. Такі події дають можливість не лише представити власні розробки широкій аудиторії, а й безпосередньо долучитися до глобальної спільноти молодих дослідників, обмінятися ідеями та отримати зворотний зв’язок, який формує подальший розвиток їхніх проєктів», — зазначила в. о. директора Національного центру «Мала академія наук України» Олена Квачевська.

Напередодні Наукового пікніка українські учасники відвідали Центр науки «Коперник» — один із найвідоміших наукових центрів Європи. Вони взаємодіяли з інтерактивними експонатами, досліджували природні явища та виконували експерименти, що дають змогу по-новому осмислити закони науки. Цей візит став важливою частиною підготовки до участі в міжнародному заході.

У межах програми «Клуби молодого винахідника» делегація також долучилася до інтеграційних активностей разом із ровесниками з інших країн. Учасники спілкувалися, обмінювалися досвідом і культурними традиціями, а наставники брали участь у практичних інженерних сесіях, зокрема проєктували й тестували моделі мостів. Завершенням дня стала інтернаціональна вечеря, що об’єднала учасників у неформальній атмосфері та створила простір для нових знайомств і майбутньої співпраці.

Для українських юних винахідників участь у 29-му Науковому пікніку стала цінним міжнародним досвідом і можливістю гідно представити Україну на одній із наймасштабніших науково-популярних подій Європи. Вони продемонстрували, що українська молодь не лише цікавиться наукою, а й уміє говорити про неї переконливо й захопливо.

Новина про наукпікнік-26-3Новина про наукпікнік-26-2

«Клуб молодого винахідника» (КМВ) — міжнародна освітня програма, що сприяє розвитку наукового мислення і творчого потенціалу молоді через практичні дослідження, експерименти й винахідницьку діяльність. В Україні програму вже кілька років реалізують Національний центр «Мала академія наук України», Lviv Open Lab та Центр науки Тернополя. За цей час програма стала важливим освітнім простором для дітей, педагогів і місцевих громад, допомагаючи компенсувати освітні втрати, розвивати дослідницькі навички та популяризувати науку як інструмент позитивних змін.