Паляниця, спідниця, Укрзалізниця… Символами спротиву сьогодні є не лише «Джавелін» чи партизанка Баба Надя, а й українська мова. Саме тому до рідної мови повертаються наші близькі люди й лідери думок. 

Та є й ті, хто поки не наважується на перехід, бо не хоче паплюжити таку чарівну мову чи боїться, що зацькують через росіянізми. Спеціально для них — лякливих та охочих до змін — разом із філологом Ігорем Хворостяним ми уклали список із 7 лайфхаків, що допоможуть легко розговоритися українською. Вйо читати й застосовувати їх на практиці!

Інтерв'ю з 7 лайфхаками - 5

Порада 1. Віднайди власну мотивацію.

«Найперше варто зрозуміти, навіщо я це роблю», — зазначає Ігор. 

Будь-яке навчання потребує мотивації, себто особистого усвідомлення, чому це важливо. Під час війни такою мотивацією може бути протистояння спільному ворогу та бажання об’єднуватися з іншими українцями.

Експерт стверджує, що мова має багато функцій, які актуалізуються залежно від обставин. У воєнний час надважливими стають консолідувальна та ідентифікаційна функції — мова здатна об’єднувати націю та допомагати визначати «своїх» і відрізняти їх від  «чужих». Недаремно кодове слово «паляниця», яке не спроможні вимовити окупанти, стало національним мемом.

Порада 2. Орієнтуйся на рівень побутового спілкування.

Інтерв'ю з 7 лайфхаками - 1

Є різні рівні володіння мовою. І йдеться не лише про відомі нам з англійської Beginner, Intermediate чи Advanced. Загальніше можемо говорити про рівні BICS (побутовий) і CALP (академічний).

BICS дозволяє порозумітися з іншими носіями мови на базовому рівні: обговорювати погоду, актуальні події чи фільми, розмовляти про життя чи жартувати. А от CALP необхідний передусім тим, хто виступає публічно або займається наукою, а тому потребує високої майстерності. Цей рівень передбачає складніші мовні конструкції та використання специфічної лексики. 

«Багато з тих, хто вчить мову, непокоїться, що не дотягує саме до цього “ідеалу”. Проте для початку можна спокійно обмежитися базовим рівнем», — стверджує Ігор.

Порада 3. Не бійся помилок й акценту. 

Якщо не виходить з першого разу бездоганно вимовити «Укрзалізниця», це не привід опускати руки. На початку багато хто припускається помилок, уживає росіянізми, забуває українські відповідники. Ми «перепрошиваємо» свій мозок і долаємо так званий «мовний бар’єр», коли вчимося говорити незвичною мовою на постійній основі. Проте з практикою потреба подумки перекладати кожне слово українською відпаде. Те саме стосується і вимови. Ігор запевняє: «Акцент — це не соромно. А будь-які помилки — це шлях до вдосконалення. Це знак того, що людина вчиться». Він також додає, що в нинішніх умовах мовленнєвий пуризм суттєво втратив актуальність, а люди рідше критикують одне одного за неправильні наголоси чи елементи суржику. Найважливіше зараз усвідомити, що мова потрібна для об’єднання, а не розділення.

Порада 4. Практикуй українську. Багато практикуй.

Інтерв'ю з 7 лайфхаками - 2

Відомо безліч прикладів, коли люди, які потрапили в іншомовне середовище, опановували мову набагато швидше, ніж ті, що займалися тільки з підручником. Усе тому, що добре володіння мовою потребує практики. А найкраща практика — часте спілкування. Можна починати послуговуватись українською в магазині, на вулиці, у соцмережах. У кожного свій оптимальний темп, тому не обов’язково одразу радикально змінювати звички. 

«Мова — це навичка. Вона буде розвиватися тільки з постійною практикою», — наголошує Ігор.

Порада 5. Додай дрібку української у свою рутину.

Важливо постійно бачити українську у своєму персональному просторі — так вона стає більш звичною, а мозок самостійно запам’ятовує слова і фрази. Для цього можна встановити українську розкладку клавіатури у смартфоні, перелаштувати гаджети та програми на солов’їну. І, звісно, допомагають українізуватися фільми, ігри, книги, комікси й навіть меми. 

Також Ігор радить метод «стіни слів»: для вивчення нових слів можна писати їх на наліпках і клеїти в одному або кількох місцях, що постійно перебувають у полі зору. Наприклад, над робочим столом, на холодильнику тощо. Так можна пасивно вчитися й давати раду складним словам.

Порада 6. Занурся в українськомовне середовище.

Інтерв'ю з 7 лайфхаками - 3

Окрім побутового спілкування, у вивченні мови допомагає пошук як однодумців, що теж опановують українську, так і тих, хто вже добре нею володіє. Не обов’язково, аби ці люди вели для тебе уроки мови, проте від них можна отримати пораду, практику і найважливіше — підтримку. 

Ігор наголошує: «Оточення має підтримувати і в жодному разі не цькувати за помилки. Усвідомлення себе частиною суспільства, відчуття вдячності йому — це те, що дуже допомагає адаптуватись у мовному середовищі».

Порада 7. Шукай можливості для вивчення української.

Інтерв'ю з 7 лайфхаками - 4 Якщо є можливості для охочих вчити українську, чому б ними не скористатися? Тим паче наразі з’являється дедалі більше доступних і безкоштовних ініціатив. Наприклад, для переселенців заняття з української мови запустили в Чернівцях і Калуші, а онлайн-курси від Львівського національного університету чи платформ «Є-Мова» та  «EdEra» («Лайфхаки з української мови» і «Лайфхаки з української літератури») можна пройти будь-де.

Мова визначає нас як окрему націю, вона гуртує надзвичайно різних людей заради спільної мети. Тому вчити і вдосконалювати українську — завжди на часі та завжди у тренді.

Ілюстрації: Олена Ковальчук