Цьогоріч стартував сьомий сезон програми креативності Destination Imagination. Його розпочали І Всеукраїнським форумом тренерів команд, який відбувся 6–8 вересня. Під час заходу 26 освітян з 11 областей України обмінювалися думками, ідеями та вдосконалювали свої тренерські компетенції. 

Під час урочистого відкриття учасників привітав президент МАН Станіслав Довгий: «Ми зібралися, щоб об’єднати зусилля для формування майбутнього нашої нації. Роль педагога в цьому процесі надзвичайно важлива. Як наставники, ви допомагаєте учням розвивати креативність, критичне мислення, практичні навички та вміння працювати в команді. Ці якості стануть запорукою їхнього успіху в сучасному світі. Програма DI — одна з найбільших всесвітніх ініціатив у сфері креативності та інновацій — допомагає молодому поколінню розкрити свій потенціал і стати лідерами в майбутньому. Відколи DI впроваджується в Україні, понад 2000 учнів із різних куточків нашої держави стали її учасниками. Дякую за вашу працю, за невтомну відданість справі».

Виконувачка обовʼязків директора МАН Алла Нестерчук у вітальному слові зазначила: «Коли у 2017 році Мала академія наук долучилась до програми DI, я з острахом вчитувалась у документи, до кінця не розуміючи, куди ми йдемо і як це відбуватиметься. Але ми зробили це! Тоді найважче було зацікавити дітей і знайти фінанси на організацію поїздок. У 2017-му не вірилось, що мине кілька років — і наші діти представлятимуть Україну на Всесвітньому фіналі в США! Бачили б ви, як сяють їхні очі! І наше завдання — сприяти тому, щоб кількість дітей, які вміють креативити, приймати рішення в складних ситуаціях і перемагати, невпинно зростала».

«Нині програма DI стає ще актуальнішою для України, оскільки під час відбудови країна потребуватиме креативних та інноваційних рішень. А власне навичок діяти нестандартно й виходячи за рамки ми вчимо дітей у DI. Спостерігаємо тенденцію, що навіть в умовах онлайну кількість команд щороку зростає. Плануємо поступово повертатися в офлайн. До речі, Україна — одна з небагатьох країн Європи (поряд із Польщею й Туреччиною), в яких DI представлена настільки масштабно, на загальнодержавному рівні. Ми продовжуємо вдосконалювати програму і шукаємо можливості для її розширення», — сказав афілійований директор DI в Україні Василь Дунець під час урочистого відкриття.

У перший день форуму провели телеміст із представниками міжнародної спільноти DI та панельну дискусію, у межах якої учасники разом з експертами обговорили актуальні питання й виклики, з якими стикаються тренери команд. Під час телемосту афілійована директорка DI у Пакистані Зарліш Шехроз поділилася досвідом роботи з дітьми віком 4–6 років. Розповіла, як згуртувати команду, навчити слухати одне одного, поважати та приймати ідеї інших. А ось афілійована директорка DI у Польщі Аґнєшка Потоцька ініціювала дискусію про використання інтернету, мобільних телефонів та штучного інтелекту. Міжнародна консультантка DI Рене Рейнвіль зосередила увагу учасників на одному з головних принципів програми — невтручанні. Вона порадила замінити страх можливої невдачі на допитливість і з цікавістю спостерігати за тим, як команда сама знаходить рішення. 

На панельній дискусії тренерки Анна Широкова і Любов Півень розповіли про методи згуртування команди й вирішення конфліктів. Назар Степанов наголосив на важливості рефлексії після кожного заняття для відстеження прогресу, а також на ефективних способах співпраці зі спонсорами. Оксана Герасименко поділилася досвідом роботи з командою та організації часу тренера, труднощами та успіхами. Ольга Морозова розповіла колегам про свій шестирічний досвід роботи з командою, ефективні методи, цікаві ситуації та успіхи, а ще нагадала про необхідність детально вивчати правила програми та вимоги виклику. Юрій Смольницький поділився досвідом роботи з командами старшокласників, цікавими спостереженнями та результатами.

Другого дня освітяни долучилися до квесту і наукового шоу в Музеї науки МАН, опановували методику гейміфікації у сторителінгу і створювали свої версії відомих казок. А останнього — тренувалися застосовувати метод взаємодії в групі як інструмент критичного мислення та креативності.

«Вперше з DI я познайомилась у коридорі нашого ліцею, коли побачила, як колега Віра Анатоліївна Голобородько несеться з камерою за дітьми, які тягнуть величезні дерева-декорації. А ми всі, затамувавши подих, завмерли під стінкою. Невдовзі вже я як тренерка DI разом з учнями теж несла якийсь мотлох у кабінет... Тож після форуму покладу у “валізку” довідку, що я абсолютно здорова!» — поділилася спогадами учасниця Наталія Лихопавло. 

Тренер Микола Федоруц розповів: «Я заряджений тими можливостями, які дає DI. Як директор ліцею, докладатиму зусиль, щоб якомога більше команд взяли участь у програмі. Торік у нас була одна команда, яка навіть перемогла. Тепер буде три! І друзі з інших шкіл, можливо, доєднаються. Бо важко не помітити, наскільки діти, які пройшли DI, відрізняються від однолітків — упевненістю, умінням комунікувати й аргументовано обстоювати власну думку».

«Ми ніколи не знаємо, коли може знадобитись креативність… Напередодні виїзду з окупованого Херсона, щоб перетнути блокпости ворога, ми чистили всі носії інформації. Але ж особисті дані хотілося зберегти й вивезти. І дочка придумала: карту пам’яті з даними заховала в білих стрічках на машині. Так її виплекана програмою DI креативність врятувала нас... Що робитиму далі? Працюватиму з командою вже на Одещині, де живу нині», — розказав тренер Сергій Зуденков. 

Методистка МАН Юлія Заболотна розповіла: «Ми займаємося з дітьми в укритті. Воно ніколи не порожніє, бо тривоги майже не припиняються. За звуками класифікуємо, що, звідки й куди летить... Але діти приходять, бо потребують живого спілкування, спільної творчості. І ми бачимо, як вони радіють завданням, особливо миттєвим викликам. Вважаю, що методики DI актуальні для наших дітей».

«Не забуваймо, що основне слово в DI — виклик. І як би ми не планували, чого б не очікували, сезони можуть бути різними. Коли ми з класом долучилися до програми DI й готувались до олімпіади, у нас все було готово: квитки на руках, картковий міст складений у валізах… Але почався ковід. Здавали квитки зі сльозами. Відбулась перша олімпіада онлайн. Ковід закінчився — почалась війна. Для українців кожен рік — новий виклик... У 2022-му був сезон без оцінювання, щоб діти хоч щось показали. Спілкування тримало команду і для всіх нас стало основою ментального здоров’я. Після участі в олімпіаді DI діти отримали стільки драйву, що потім почали вигравати в інших проєктах. Я в них впевнена. У “валізку” кладу нові виклики, надію і рішення виховувати вже не лише команди, а й тренерів. Щоб ця гра тривала», — поділилася учасниця форуму Таїсія Харитонова. 

«Сподіваємось, що форум тренерів команд буде традиційним і стане основною комунікативною платформою для переосмислення набутого досвіду, вдосконалення та популяризації програми. Так само як і його наповнення: міжнародні телемости, панельні дискусії, тренінги, квести та захопливі екскурсії для учасників форуму. А всі організаційні виклики візьмуть на себе афілійовані директори DI в Україні — Василь Дунець та Альона Івженко, а також співробітники відділу міжнародних освітніх проєктів НЦ “МАНУ” — Катерина Яворська, Оксана Левицька та я», — розповіла координаторка роботи з тренерами й командами DI Оксана Мережинська.