Запускати успішні стартапи, вивчати космічні об’єкти, досліджувати вплив війни на річки, придумати нове застосування відходам чи якнайкраще озеленити міський простір… Усе це під силу ученицям Малої академії наук!

До Міжнародного дня жінок і дівчат у науці ми поговорили з юними дослідницями про їхні інтереси, мотивацію та плани на майбутню кар’єру. 

Ольга Левкович — срібна призерка Всеукраїнського конкурсу молодіжних науково-технічних проєктів «InventorUA»

З чого почався твій шлях науковиці? 

До цього мене змотивувала вчителька трудового навчання Юлія Михайлівна ще у четвертому класі: на позакласних заняттях вона зацікавила мене робототехнікою. Мені одразу сподобалося складати різні об’єкти з маленьких деталей. 

Активніше займатися наукою я почала вже у сьомому класі. Тоді прикладом для мене стала рідна сестра, яка мала чудові успіхи у навчанні та була призеркою олімпіад. Мій інтерес помітили вчителі, які вірили у мої сили та пропонували різні варіанти для розвитку. Тож у дев’ятому класі я створила свій перший науковий проєкт, що стосувався перероблення кавових відходів. 

Зараз найбільше мене цікавлять хімія та біологія. Рада, що вчительки цих предметів мене дуже підтримують та мотивують. 

Розкажи про проєкт, який представила на «InventorUA».

Всеукраїнський конкурс молодіжних науково-технічних проєктів «InventorUA» — змагання, на якому юні науковці презентують свої технічні та інноваційні проєкти. 

Підлітки змагаються у п’яти номінаціях: нові матеріали та нанотехнології, цифрові технології, стійкий життєвий простір, збереження здоров’я та лікування хвороб, прикладні інженерні технології. Кожна з номінацій має дві вікові категорії: молодшу (12–14 років) та старшу (15–18 років).

Я вивчала застосування кавових відходів. Великий обсяг виробництва кави продукує багато відходів, яких зараз не переробляють. Тому я вирішила знайти застосування цій сировині. 

Спочатку ми з науковим керівником дослідили властивості кавового шламу — він утворюється після оброблення кави під тиском у кавомашині. Виявилося, що ці відходи мають непогані адсорбційні властивості, тож далі ми працювали, щоб їх покращити. Цей матеріал може вбирати, наприклад, барвники або забруднення з води. 

Робота над проєктом була нелегкою, але з підтримкою та допомогою наукового керівника у мене все вийшло!

За що ти любиш науку?

За те, як щодня розширюється мій кругозір! Окрім того, наука ще й сприяє нетворкінгу. Я знайомлюся та спілкуюся з однодумцями: з цими людьми завжди цікаво та є про що поговорити, можна обмінятися досвідом. 

Наука розвиває вміння вчитися, а це важлива навичка у будь-якій сфері життя. Адже ефективне та структуроване навчання економить не лише час, а й сили. 

Як ти долаєш сумніви та труднощі? 

Вважаю, що це невіддільна частина будь-якого шляху. Коли починаєш займатися наукою, ти спочатку швидко поглинаєш нові знання і ростеш. Згодом у цьому процесі настає певна пауза, просуватися далі стає складніше. І це нормально. Тоді мені необхідні дві речі: підтримка рідних та колег і відпочинок чи зміна дільності. Лише якісно відновивши сили, можна рухатися далі.

Які лайфгаки допомагають бути ефективною?

Я завжди планую свій день. Треба визначити свої продуктивні години та працювати саме тоді. Також важливо знаходити час на відпочинок. Навчання 24/7 — неефективне. Так легко вигоріти й втратити інтерес навіть до улюбленої справи. 

Анастасія Власова — срібна призерка Міжнародного інноваційного шоу «INOVA»

Як ти розпочала займатися наукою?

Мені завжди подобалася хімія. Я з легкістю розв’язувала шкільні задачі, а мої вчительки лише підтримували цей інтерес, пропонували цікавіші та складніші завдання. 

Згодом науковий керівник запропонував створити проєкт з гідрології. Мене це також зацікавило. Гідрологія — одна з наук про Землю, вона тісно пов’язана з іншими дисциплінами, зокрема з хімією. Це дуже цікаво — бачити комплексні зв’язки між науками та пізнавати світ. 

Гідрологія — перспективний напрям науки. Зараз людство стикається з кліматичними змінами. Кліматологія ж тісно пов’язана з гідрологією: клімат впливає на водний режим річок та ґрунтових вод, а випаровування чи опади формують кліматичні умови. Водойми ж займають 70–80 % території нашої планети. Планую далі розвиватися у цій сфері та впливати на екологічну ситуацію.

Розкажи про своє дослідження в гідрології!

Я досліджувала вплив урбанізації та воєнних дій на малі річки. Для цього обрала два об’єкти для порівняння. Перший — річка Кам’янка, яка кілька років була під впливом урбанізації, тобто зазнавала змін через забудову та інженерні втручання. Другий — річка Мощунка, яка з перших днів повномасштабного вторгнення була під російською окупацією. Виявилося, що вони забруднені важкими металами приблизно однаково. Тобто довгий період урбанізації та короткий вплив бойових дій однаково негативно впливають на гідрохімічний потенціал малих річок. 

Обидві річки були забруднені ферумом, купрумом та манганом. Ферум та манган зосереджуються на дні водойми. Для очищення я пропоную використовувати дрегінг та кетчинг: під час цих процесів спеціальні ковші зачерпують донні відклади разом із забруднювальними елементами. Купрум же розповсюджується у зоні річкової рослинності. Щоб його позбутися, можемо використовувати рослини-очисники. 

А щоб стежити за впливом воєнних дій на водойму, можна використовувати SWOT-аналіз. Він базується на системі моніторингу та дає змогу найбезпечніше досліджувати річку й отримувати дані про неї. 

Що порадиш тим, хто тільки починає свій науковий шлях?

Займатися будь-якою наукою — хімією, фізикою, біологією, математикою — дуже цікаво. Я переконана, що це до снаги кожному та кожній. Якщо ви маєте інтерес до якоїсь справи — пробуйте! Ніколи не думайте, що у вас не вийде, що це складно чи що вам бракує знань. 

Коли ви займаєтеся улюбленою справою, труднощі відходять на задній план. Тоді ви можете багато чого пізнати та створити власноруч. 

Уляна Гербут — бронзова призерка Міжнародної молодіжної олімпіади з астрономії та астрофізики (IOAA-Jr)

З чого почалося твоє захоплення астрономією?

З випадковості! На літніх канікулах перед восьмим класом я шукала, чим би себе зайняти. Так наштовхнулася на ютубі на документальний фільм про астрономію. Переглянула його, а далі алгоритми почали підкидати мені схожі ролики. Так я й зацікавилася цією наукою та досліджувала її все літо. З початком навчального року я стала менше часу приділяти астрономії, адже з’явилися шкільні обов’язки. 

Згодом я зрозуміла, що хочу пізнавати цю науку більше, проте мені бракує теоретичної бази. Тому наступного літа почала самостійно додатково вивчати фізику і навіть брала участь в олімпіаді в дев’ятому класі. Щоправда, мені не вдалося пройти на обласний етап, і я засмутилася. А потім вирішила спробувати свої сили на олімпіаді з астрономії. І там усе вдалося. Я змогла пройти в команду Міжнародної молодіжної олімпіади з астрономії та астрофізики.

Чим тебе найбільше захоплює астрономія?

Астрономія має багато нерозв’язаних проблем. Мені дуже хочеться займатися цією наукою та бути причетною до розгадування загадок Усесвіту.

Розв’язування астрономічних задач приносить мені неймовірну насолоду. Вивчаючи астрономію, я краще розумію, як влаштований світ. 

Розкажи, як проходила Міжнародна молодіжна олімпіада з астрономії та астрофізики.

Олімпіада відбувалася у столиці Непалу — Катманду. Вона мала два етапи: теоретичний та практичний. На першому ми письмово розв’язували задачі, а на другому — виконували завдання за картою зоряного неба та працювали з телескопом. Цікаво, що того дня, коли ми мали проводити спостереження, було хмарно. Не було певності, що ніч буде ясною і буде видно зорі, тому організатори влаштували імітацію зоряного неба у приміщенні. Окрім того, ми мали й розваги, як-от командні змагання перед теоретичним блоком олімпіади, екскурсію після практичного туру. 

Я дуже задоволена цією поїздкою. Навіть не думала, що колись зможу потрапити на міжнародну олімпіаду, ще й у такій далекій країні. Зараз навіть важко повірити, що це відбувалося зі мною насправді.

Що порадиш дівчатам, які теж хочуть займатися наукою?

На початку шляху все здаватиметься вам невідомим і складним. Пам’ятаю, як я дивилася на завдання обласного етапу олімпіади з астрономії та розуміла: я не готова, я не знаю, як це розв’язати. А тепер такі завдання для мене вже дуже легкі. Варто було пройти цей шлях, щоб отримати результат. Часто вас супроводжуватиме страх перед невідомим чи виникатимуть якісь труднощі. Проте лише завдяки наполегливій праці можна здолати всі бар’єри. 

Шукайте матеріали з предмета, що вас цікавить, у відкритому доступі, читайте науково-популярні матеріали, звертайтеся до шкільних учителів — вони допоможуть вам та скерують вас. Важливо також знаходити баланс між роботою та відпочинком. Бо без належного відновлення не буде результату, навіть навпаки: ви можете втратити інтерес до улюбленого заняття.

Змагання, конкурси, олімпіади — це не показник ваших знань, вони не визначають вашої цінності. Коли не отримуєш бажаного результату, то розчаровуєшся у собі, починаєш порівнювати себе з іншими та думати, що ти чогось не гідна. Але це не так. На виграш чи програш впливає дуже багато чинників, і не всі з них ви можете контролювати. Тому варто ставитися до змагань із легкістю в душі та розуміти: від програшу ви не станете гіршою людиною, вас не любитимуть менше. Сприймайте змагання як цікаву можливість та спосіб показати себе, а не порівняти себе з кимось іншим. 

Юлія Ткаченко — засновниця стартапу «OUTEX», який увійшов до трійки лідерів змагання «World Youth Entrepreneurship Challenge»

Як почалася твоя любов до науки?

Мені з самого дитинства подобалася математика. А от іноземні мови мені не давалися, хоч я і вчилася у мовній школі. Згодом я таки перейшла до школи з математичним нахилом, але там мої оцінки з математики стали нижчими. Я пов’язую це з адаптацією та зміною колективу: потрібен був час, щоб усе зрозуміти й познайомитися з однокласниками та вчителями. Згодом я змогла підтягнути знання. 

Важливу роль у любові до науки відіграла моя вчителька хімії. У сьомому класі через травму коліна я пропустила місяць навчання, тому погано написала самостійну роботу з хімії. Вчителька дала мені матеріали для самостійного опрацювання, щоб я надолужила пропущене. За вихідні я все вивчила і змогла виправити оцінку. Те, що вона дала мені другий шанс, стало для мене чудовою мотивацією та стартом у науковій кар’єрі.

Згодом я так само зацікавилася й фізикою. Навіть сама запропонувала вчительці створити науковий проєкт для Конкурсу-захисту Малої академії наук. Я дуже рада, що мої вчительки завжди підтримували мої починання та надихали на вивчення науки. 

Що тобі дає заняття наукою?

Почну з математики. Комусь вона може видатися доволі непрактичною. Проте саме математика вчить нас думати. Математичне мислення допомагає мені розв’язувати будь-які життєві проблеми й робити це найефективнішим шляхом. Фізику та хімію теж застосовуємо у побуті: чи то в кухні, чи під час ремонту. 

Завдяки участі у Конкурсі-захисті МАН я змогла розвинути м’які навички. Від ефективного донесення інформації й захисту своєї ідеї до вміння ставити питання та комунікувати з колегами чи журі — усього цього я навчилася теж завдяки науці!

Які поради даси науковицям, які починають свій шлях?

Якщо вам щось подобається — просто почніть цим займатися. Не робіть це заради оцінки чи перемоги в конкурсах. Робіть це через бажання знайти розв’язок, пізнати щось нове, досягнути наукової цілі. Тільки так робота буде якісною. Хорошу та наполегливу працю не можуть не помітити інші. А тоді вже з’являться високі оцінки та перемоги у змаганнях. 

Досліджуйте та вивчайте науку, щоб задовольнити власну цікавість! 

Антоніна Дронь — бронзова призерка GENIUS Olympiad 2024

Як ти захопилася наукою?

Я виросла у сім’ї науковців. Мій тато — фізик, а мама — екологиня, яка нині працює з науково-технічною інформацією. Вона часто допомагала мені з лабораторними роботами.

Наука сама собою цікавила мене завжди. А особливо мені подобаються природничі науки. Так, надихнувшись прикладом мами, обрала екологію. Згодом познайомилася зі своєю науковою керівницею, яка відкрила мені світ цієї науки. Ми разом проводили різноманітні дослідження, їздили до природних парків, вивчали стан екосистем міста Дніпра та області. Потім ці дослідження переросли у наукові проєкти в Малій академії наук. 

Хоч мої батьки — науковці, я ніколи не відчувала тиску чи примусу теж іти науковим шляхом. Я займаюся цим, бо мені цікаво, а сім’я підтримує мене і готова допомагати за потреби. 

Розкажи, який проєкт презентувала на GENIUS Olympiad 2024.

Я досліджувала вплив зелених насаджень на екосистему в умовах студмістечка. Дендрофлора значною мірою впливає на самопочуття та продуктивність людей. Тому мені було цікаво дізнатися, які рослини найкраще впливатимуть на стан організму та створять сприятливий мікроклімат. 

Через глобальне потепління у великих містах виникають острови тепла. Це ділянки без зелених насаджень, які влітку сильно нагріваються. Через це люди не можуть довго там перебувати. Тому моя мета — створити більше просторів, де можна відпочивати, навчатися чи просто гарно проводити час. Для цього я дослідила, які саме дерева можуть створити сприятливий мікроклімат, дадуть оптимальне затінення та знижуватимуть температуру довкілля. Виявилося, що найкраще з цим здатні впоратися клен гостролистий, липа широколиста, липа європейська, дуб, а ще бундук. Останній вид не місцевий, але через широку густу крону може бути корисним в умовах степової зони України. 

Зараз же я працюю над створенням комп’ютерної програми, яка допоможе людям обрати оптимальні насадження залежно від характеристик території. 

Які переваги бачиш від вивчення науки?

По-перше, це розширює кругозір, дає ширше уявлення про світ, допомагає мені стати цікавою співрозмовницею. 

Я вважаю, що базові екологічні знання потрібні кожному та кожній, бо їх можна застосувати на практиці заради своєї безпеки. Наприклад, такі знання допоможуть розрізняти отруйні види грибів чи ягід або правильно обрати кімнатну рослину, щоб вона не зашкодила домашнім улюбленцям. 

Як розпочати займатися наукою?

Перший крок — знайти предмет і тему, які вас щиро захоплять. Саме цікавість стане головною мотивацією, без неї навіть ґрунтовні теоретичні знання не принесуть задоволення. 

Другий крок — знайти наукового керівника чи наукову керівницю, що підтримуватиме вас та матиме доступ до лабораторій і територій для проведення досліджень. Також читайте фахову літературу, не лише з теми, яка вас цікавить, але й із суміжних. Так матимете уявлення про те, як працює світ та як наукові процеси пов’язані між собою. 

Звісно, ви можете хвилюватися, особливо коли презентуватимете свої напрацювання іншим. Але постарайтеся подружитися зі своїм хвилюванням та застосовувати його собі на користь. Зосереджуйтеся на новому досвіді та створенні спогадів. 

Ілюстрації: Олена Ковальчук