Як облаштувати робоче місце? Де шукати заспокоєння під час офлайн-навчання? Про що варто поговорити з дитиною перед початком навчального року? Як підготувати її до комунікації з однокласниками? Яких практик самозаспокоєння навчити? На ці та інші запитання відповідаємо разом із Катериною Гольцберг — дитячою і сімейною психологинею та президенткою Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів.
Що варто обговорити з дитиною перед початком нового шкільного року? Як підтримати її в екологічний і ненав’язливий спосіб?
Підготовку до нового навчального року раджу розпочати з бесіди, під час якої варто запевнити дитину, що навчання у школі — звичайний і зовсім не страшний етап у житті кожної людини. А також слід пояснити, чому важливо навчатися і яку користь школяр/-ка отримає від уроків.
Опісля переходимо до конкретних дій. Можемо розпочати з підготовки одягу і шкільного приладдя, це допомагає дитині психологічно налаштуватися на навчальний рік. Далі перелаштовуємося з «літнього» на «робочий» режим дня, щоб фізично підготувати організм до раннього прокидання.
Також нині обовʼязковим етапом підготовки дитини до школи є розмова про війну та небезпеки, які вона несе. Раджу обговорити питання фізичної безпеки, а також нетравматичної комунікації з однокласниками та вчителями (як для себе, так і для них).
Як говорити з дитиною про безпеку перед початком шкільного року?
Перед новим шкільним роком обов’язково слід розповісти дитині про правила безпеки, або, як я це називаю, провести заняття із цивільної оборони вдома. Почніть із пояснення з того, що нині можна знехтувати будь-чим, крім власного життя. Саме тому варто реагувати на сповіщення про повітряну тривогу та йти до найближчого укриття, навіть якщо люди навколо не роблять цього. Також чітко обговоріть з дитиною, як поводитися під час небезпеки: де шукати укриття, як дістатися до нього та яким чином діяти всередині. Раджу розробити алгоритм дій для різних локацій: у школі, вдома, на вулиці, наодинці або в компанії друзів. Важливо, щоб дорослі так само дотримувалися правил безпеки. Якщо з батьками дитина зазвичай перечікує тривогу в будинку, то їй буде складно зрозуміти, чому в школі не можна зробити так само. Будьте послідовними, а ще слугуйте прикладом для своїх дітей.
Як дитині пояснити правила комунікації в шкільному колективі?
Під час повномасштабної війни тема комунікації в школі неабияк важлива. Проблема в тому, що в одному класі можуть опинитися діти, які переїхали з окупованих територій, повернулися з-за кордону, і ті, хто весь час перебував у рідному місті. Не дивно, якщо в такому колективі спалахують суперечки через те, хто з дітей більше постраждав, адже в кожного та кожної свій досвід. І його важливо врахувати, вирішуючи конфлікт. Багато дітей пережили травматичні події та потребують фахової допомоги психолога. Іноді діти, які були в окупації чи під постійними обстрілами, можуть мати рентну поведінку — прагнення привілеїв чи додаткової уваги до себе через пережиті обставини. Не можна нехтувати потребами дітей, тому варто пояснити школярам базові правила толерантності, навчити їх приймати інший погляд, донести, що кожен і кожна має право захищати своє життя і діяти під час війни на власний розсуд.
Також у контексті комунікації доведеться згадати про мовне питання. Спершу розкажіть дитині, що російська — це мова ворога, але може бути й так, що хтось у школі розмовляє нею. Поясніть, що в такому разі не варто виявляти агресію, провокувати конфлікт, ліпше продовжувати говорити українською, подаючи приклад. Співрозмовник має перейти на українську за власним бажанням, а не через цькування.
А як щодо тактовності?
Сьогодні наші діти з більшою імовірністю, ніж до повномасштабної війни, можуть зустріти людей з інвалідністю чи певними порушеннями (зору, слуху, опорно-рухового апарату, ментальними, сенсорними). Тож варто донести дитині: усі люди рівні, а інвалідність — це лиш фізичний стан. Поясніть, що не варто докучати людям з інвалідністю запитаннями на кшталт «що сталося?», а також надмірною увагою, якщо людина того не потребує.
Також зверніть увагу дитини на тактовність під час розмови з однокласниками, які через певні обставини залишаються на другий рік. Поясніть, що під час повномасштабної війни не всі мають змогу навчатися. Тому вибір повторно пройти програму за певний клас — це вияв свідомості та відповідальності, щоб осягнути матеріал сповна.
Тепер — до конкретних дій. Які вправи порадите, щоб психологічно підготувати дитину до школи?
Почну з того, що стрес, який ми всі повсякчас переживаємо, впливає на когнітивні функції. Насамперед — на вміння навчатися, міркувати, запам’ятовувати інформацію, розв’язувати проблеми, ухвалювати рішення та концентрувати увагу. Щоб допомогти мозку «зібратися докупи», спробуйте такі вправи:
- Гра з таблицею Шульте. Таблиця Шульте — це картка з випадково розташованими числами. Спершу ви показуєте її дитині, а потім просите якомога швидше знайти всі цифри в порядку зростання або ж, навпаки, спадання. Вправа допомагає прокачати увагу.
- Вправа з піктограмою. Зробіть умовний малюнок із позначками дій, явищ чи предметів, опісля сховайте його, а дитині запропонуйте відтворити зображення. Це забавка на запам’ятовування.
- Асинхронна вправа. Сенс у тому, щоб одночасно обома руками виконувати різні рухи. До прикладу, ліва показує долоню, а права — кулак, і так по черзі. Коли дитина зможе легко це робити, спробуйте складніші рухи. Асинхронна вправа допомагає зосередитися, а також поліпшити звʼязок між півкулями мозку.
- Координаційна вправа. Це може бути будь-яка гра з мʼячем. Якщо немає змоги пограти в баскетбол, то закидайте щось у відро. Така гра допомагає зосередитися та позбутися зайвої агресії.
Яких практик можна навчити дитину для самозаспокоєння?
Найпростіша практика для самозаспокоєння, яку можна вивчити з дитиною, — це пиття води чи якихось напоїв, особливо теплих. Мало хто знає, що дихальні вправи працюють у момент, коли ми затримуємо дихання, як це відбувається і під час вживання рідин. Крім того, під час пиття підсвідомо згадуємо тепле материнське молоко і заспокоюємося.
Ще одна практика для самозаспокоєння — це обійми, але вони не завжди можливі, особливо під час уроків. Тому для дітей молодшого віку альтернативою може стати взаємодія з мʼякою іграшкою, а для підлітків — будь-яка іграшка-антистрес, як-от сквіш (мʼяка іграшка будь-якої форми з гуми — прим. ред.), поп-іт (силіконова іграшка з півсферами для натискання — прим. ред.) чи звичайний мʼячик.
Що треба врахувати, облаштовуючи місце для навчання в онлайні?
Щоб створити комфортний простір для навчання, варто виділити дитині окреме місце та подбати про його зручність. Також у робочій зоні слід мінімізувати кількість предметів, що можуть відвертати увагу. Раджу не змінювати місця, якщо це можливо: постійні переінакшення погіршують концентрацію, посилюють стрес, тож дитині стає важко зосереджуватися на навчанні. Цю пораду варто застосовувати й у школі — як у класі, так і в укритті — дитині комфортно, коли вона у «своєму», звичному місці.
І наостанок: як батькам знизити рівень тривоги за дитину, яка навчається офлайн?
Щоб і батьки, і діти спокійно почувалися під час офлайн-навчання, варто налагодити комунікацію зі школою. Наведу кейс із власного досвіду. У школі мого сина діє таке правило: після оголошення повітряної тривоги класний керівник з учнями прямує до укриття, уже звідти він пише в чат батьків, що все добре, школярі у безпеці. Коли лунає відбій і діти повертаються в клас, їм дають змогу написати рідним, запитати, чи все добре. Тож усі спокійні та мають змогу комунікувати. Перед початком нового навчального року дорослі мають обовʼязково проговорити алгоритм дій між собою, з дітьми, а також із класним керівником/-цею.
Ще більше порад від психологів — у нашому попередньому матеріалі:
«Як повномасштабка плавить мозок і що з цим робити: пояснюють біологиня і психологи».
Ілюстрації: Анастасія Василенко