Про лінь по-науковому та користь від байдикування: конспект лекції Ганни Чатченко

У травні Мала академія наук запустила #CVIDOMIобирати — профорієнтаційний проєкт у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення, ГО «ЕдКемп Україна» і за підтримки Швеції. Для учасників підготували, зокрема, цикл лекцій від психологинь, що допоможуть визначити власну формулу ідеальної професії, побороти стереотипи про кар’єру і знайти фах до душі. Сьогодні ділимося конспектом лекції Ганни Чатченко — психологині та спеціалістки з профорієнтації.

Звідки взялися упередження щодо ліні

На думку лекторки, витоки негативного ставлення до ліні слід шукати в популярній культурі, зокрема народній творчості, як-от приказках, які ми так часто чули в дитинстві від батьків. Якщо звернутися до найпоширеніших наративів і словникових визначень, можна знайти чимало осуду неробства й описів ліні як негативної риси характеру. Так, більшість із нас звикли сприймати неробство як деструктивне явище.  

Це ставлення, проте, фіксує не тільки народна творчість, а й цілі суспільні тренди. Приміром, у США на початку ХХ століття виник новий тренд, наслідки якого бачимо й до сьогодні, — тейлоризм. Як розповіла Ганна, це теорія організації праці, що виникла у відповідь на індустріалізацію та велику кількість робітників на гігантських підприємствах. Тейлоризм породив уявлення про людину як про крихітний гвинтик у промисловій системі, який має всіляко прагнути до надпродуктивності й ефективності. Особисті потреби працівників у такій системі стають маловажливими. Схожий підхід до праці був і за часів СРСР.

Проте не всі культури і не завжди засуджували лінь як явище. До прикладу, філософська школа епікурейців у Стародавній Греції проголошувала насолоду від життя однією з найвищих цінностей і закликала всіляко уникати болю та страждань, а середньовічні богослови розповідали про глибоку гріховність такого життя.

Чому зневага до ліні — антитренд

Експертка стверджує: хоча сьогодні максимальна продуктивність і ефективність використання кожної хвилини життя все ще популярні, наука впевнено заперечує шкоду неробства. За нещодавніми дослідженнями нейрофізіологів, що вона навела, під час бездіяльності людина аж ніяк не втрачає час дарма: її мозок вмикає зони, які під час завантаженості не працюють, — сітку пасивного режиму роботи мозку. Ця сітка відповідає за низку важливих процесів, як-от відпочинок, опрацювання отриманого досвіду, планування майбутнього чи фантазування. Під час бездіяльності й відпочинку люди нерідко отримують інсайти, генерують круті ідеї чи доходять важливих висновків. Це відбувається саме завдяки тому, що мозку в цей час дали нагоду перепочити та спокійно посортувати інформацію. Ганна підсумовує: зневага до ліні вже в минулому, а сучасним трендом стає турбота про себе та виділення часу на здорове байдикування.

Проте  експертка застерігає: іноді бажання полінуватися свідчить про проблеми у площині ментального здоров’я, тож треба відстежувати природу думок у дусі «як же хочеться нічого не робити». Якщо вони виникають необґрунтовано часто, можливо, час проконсультуватися з психологом/-инею. 

Втома, стрес, стиль життя: що ж криється за словом «лінь» насправді  

Коли ми говоримо, що нам ліньки щось робити, за цим словом можуть стояти різні емоції та потреби. Ганна навела 11 явищ, що найчастіше криються за нібито лінню, і способи з ними впоратися.

Тож коли тобі лінь, може, це насправді:

Нестача ресурсу. Ти досить довго працював/-ла та недостатньо відпочивав/-ла, і тепер тобі просто бракує сил. 

Рішення. Варто відпочити та відновити сили. Пошукай власні джерела ресурсу — заняття, що відновлюють і насичують енергією. Це можуть бути хобі, прогулянки з друзями чи просто смачна їжа.

Нестача мотивації. Ти не розумієш, навіщо тобі робити це, тож і бажання братися до праці не виникає. 

Рішення. Час визначитися, чи насправді тобі потрібне те, що ти зараз намагаєшся зробити, і подумай над своїми потребами. Якщо вже діватися нікуди і мусиш виконати завдання, роби стільки, скільки виходить, і обов’язково дякуй собі за кожен крок.

Нестача інтересу. Тобі може бути нецікаво займатися чимось, або ж мета, до якої рухаєшся, виглядає не дуже привабливо. 

Рішення. Слід знайти справді захопливу мету чи спробувати зробити її такою. Приміром, під час підготовки до  вступних іспитів уявляй найкраще, що в тебе асоціюється з майбутнім університетським життям.

Екстремальний стиль роботи. У різних людей — різний стиль життя, і це цілком нормально. Можливо, ти відтягуєш виконання домашніх завдань до пізнього вечора, бо тобі щиро подобається робити все в останній момент, на хвилі адреналіну.

Рішення. Якщо такий стиль роботи — справді твоє, лишається тільки прийняти цю специфіку і навчитися з нею вживатися.

Пасивний етап творчої діяльності. Лінь — це майже неуникна частина творчих процесів, коли потрібно трохи перепочити, подумати над тим, що ти вже зробив/-ла та запланувати подальші дії. 

Рішення. Відпочинь і дай мозку все переварити. Уяви себе кимось із кіношних геніїв, які між неймовірними досягненнями могли байдикувати та робити нібито нелогічні речі. Доктор Хаус, наприклад, грався м’ячиком.

Процес самопізнання. У твоєму житті відбувається щось нове: знайомства, зміна інтересів, закоханість… Тож це нормально, якщо тобі хочеться просто сісти та переосмислити це все або ж побути наодинці зі своїми почуттями.

Рішення. Аби бути свідомою особистістю, корисно періодично призупинятися та переосмислювати ті чи інші речі, тож дай собі час на цей процес.

Стан стресу та травми. Можливо, у твоєму житті трапилося щось, що забирає багато ресурсу та втомлює. 

Рішення. Дай собі час на відновлення та повне прожиття травматичних подій так, як хочеться. 

Синдром вивченої безпорадності (стан, коли людина нічого не робить для покращення свого становища, хоч і могла б). Наприклад, ти палко мрієш про те, як вступиш до вибраного вишу чи запустиш власний стартап, проте боїшся зробити бодай крок у цьому напрямку, адже не віриш у себе. Можливо, в минулому ти мав/-ла якусь кількість невдач, а тепер вони тебе демотивують і заважають радіти успіхам.

Рішення. Продовжуй прагнути досягнути бажаного та вчись привласнювати свої здобутки. Не списуй їх на випадковість, натомість намагайся хвалити себе навіть за найменші перемоги.

Зневіра через порівнювання себе із сином чи донькою маминої подруги. Або ж, як зазначає лекторка, ти стикнувся/-лася з так званим синдромом інстаграму, коли надміру зациклюєшся на порівнянні себе з іншими й через це опускаєш руки. Тобі може здаватися, що всі довкола більш успішні та мотивовані, ніж ти, і точно знають, що робитимуть далі (насправді ні).

Рішення. Спробуй переорієнтуватися на себе та свої потреби, бажання й досягнення. Намагайся усвідомити, що через порівнювання себе з іншими ти задаєш вкрай нереалістичну планку, адже уявляєш замість реальних людей ідеальні образи.

«Не твоя» робота. Тобі не просто не подобається те, що ти робиш, ти ще й впевнений/-а, що будь-яка праця — це тягар, а доросле життя сповнене нудної, вимушеної та важкої праці день у день. 

Рішення. Намагайся змінити цю установку, адже вона не відповідає реальності. У  сучасному світі можна знайти заняття до душі й кайфувати від нього, тож гайда дізнаватися щось нове та насолоджуватись улюбленою справою!

Депресія. Апатія, пригнічений настрій, втрата енергії, зниження концентрації, погіршення якості життя протягом понад 2 тижнів можуть свідчити про ментальне порушення. 

Рішення. Не варто гуглити діагнози — довірся ліпше професіоналам, записавшись на прийом до психолога/-ині. 

Попереду ще багато корисних лекцій від експерток і зустрічей із лідерами думок! Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН, на сторінці проєкту #CVIDOMI

І читай найцікавіше з попередніх лекцій у межах #CVIDOMIобирати ➡️ 

Чому не існує «престижних професій» і як вибрати фах мрії: конспект лекції Ірини Плешакової

Чому не існує «професійного призначення» та як знайти свій фах без Сортувального капелюха: конспект лекції Ганни Різніченко

Як інтереси допомагають знайти роботу і попередити вигоряння: конспект Ганни Чатченко

Як усвідомлено розпочати кар’єру і залишатися собою у мінливому світі: конспект лекції Алевтини Седоченко

Про секрети самопрезентації, резюме та мотиваційних листів: конспект лекції Наталії Демиденко

Як вибрати професію, щоб поєднати приємне з прибутковим і припинити накручуватися: конспект лекції Світлани Марчек

Що таке синдром самозванця і як його перемогти: конспект лекції Ганни Різніченко 

Що таке дискримінація і як її побороти: конспект лекції Ольги Попадинець

Про формулу успіху та міфи профорієнтації: конспект лекції Ганни Чатченко

Про типи темпераменту і вдалий вибір професії: конспект лекції Наталії Демиденко

Про емоційний інтелект, особисті кордони та конфлікт-менеджмент: конспект лекції Світлани Марчек

Що таке гендерні стереотипи та як вони заважають у кар’єрі: конспект лекції Ольги Попадинець

Про світ майбутнього і ким у ньому працювати: конспект лекції Наталії Демиденко





СТАТТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЯ