Олександра Іванова — докторка фізико-математичних наук та астрофізикиня Головної астрономічної обсерваторії України. Науковиця досліджує малі тіла Сонячної системи та бере участь у наземних підтримках космічних місій. Нині говоримо про дослідження вченої, а ще — про космосферу в Україні та про те, куди вона рухається.
Які виклики нині має українська космічна галузь і як на них реагують наші науковці?
На мою думку, як астрофізикині, нині більшість викликів в українській космогалузі маємо через повномасштабну війну. Адже довелося призупинити багацько наукових проєктів, особливо тих, що стосуються запуску космічної техніки. Крім того, через російських агресорів ми, як астрономи, втратили спостережне обладнання (у Криму й на Північному Кавказі) і цілий дослідницький центр у Харкові (Чугуївська спостережна станція) — його росіяни розбомбили й пограбували.
Проте я переконана: після війни все стане на свої місця, адже українська космічна галузь має крутих спеціалістів, які працюють у різних сферах, як-от космічна біологія, геодезія та фізика. Інститут космічних досліджень, Головна астрономічна обсерваторія та інші наукові установи в Україні, незважаючи на війну, продовжують працювати й брати участь у міжнародних проєктах, конференціях. Звісно, маємо підтримку й від іноземних партнерів: вони залучають українців у різні проєкти, серед них і проєкти від Європейського космічного агентства.
Над якими проєктами працюєте ви?
Загалом я вивчаю малі тіла Сонячної системи, зокрема комети та астероїди. Останній космічний проєкт, у якому брала участь, — наземна підтримка космічної місії «Rosetta» до комети 67Р / Чурюмова — Герасименко, під час якої вперше в історії людства вдалося опустити зонд на поверхню комети. Наша, українська група досліджувала комету із Землі за допомогою комплексних методів, включно з унікальними дослідженнями пилової компоненти в комі комети поляризаційним методом. Нині долучаємося до іншого проєкту, що затвердило Європейське космічне агентство, — це нова місія до довгоперіодичної комети.
Яка практична користь від результатів роботи місії «Rosetta»?
Результати місії «Rosetta» важливі, оскільки вивчення складу комет надає важливу інформацію про формування Сонячної системи та умов, за яких вона формувалася. Вивчення складу комети може дати важливі відповіді на питання про походження води та інших органічних речовин на Землі й розповсюдження органіки в Сонячній системі. Також дані, зібрані під час місії, здатні допомогти в розроблянні нових технологій та матеріалів, які можуть мати практичне застосування в майбутньому.
А як відбуватиметься майбутня місія до довгоперіодичної комети?
Ця місія стане насправді унікальною. Вперше вивчатимемо комету, що походить із зовнішніх областей Сонячної системи (із хмари Оорта), тобто вона зберігає матеріал, що майже не змінився з часів утворення нашої Сонячної системи. Крім того, місія «Interceptor» має досить гнучкий план: її маршрут визначать лише після того, як виявлять довгоперіодичну комету. Це дасть змогу реагувати на можливі відкриття та змінювати маршрут місії залежно від потреб наукових досліджень. Також місію запустять на короткий термін — від 2028 до 2030 року. Дослідження кометного матеріалу допоможе вивчити процеси, які відбувалися на ранніх етапах створення Сонячної системи.
Що ж стосується моєї участі, то я багато років разом з колегами вивчаю активність віддалених комет або комет, активних на великих геліоцентричних відстанях. Особливу увагу приділяю поляриметричним дослідженням, які дають інформацію про пилову компоненту комет. Так-от, у майбутній місії до довгоперіодичної комети я планую бути залученою до наземної підтримки, аналізу поляриметричних даних із космічного апарата.
Чому бути астрофізикинею — на часі?
Загалом досліджувати космос дуже важливо, особливо тому, що людина завжди мріяла вийти за межі життя на Землі й подорожувати Всесвітом :) Варто вивчати малі тіла Сонячної системи, адже їх падіння може призвести до катастрофічних наслідків для людства. Пригадайте-но, скільки шуму здійняв спалах над Києвом суперболіда, який утворився під час руху в земній атмосфері космічного тіла, трохи меншого за один метр! Крім того, вивчення малих тіл Сонячної системи допомагає краще дослідити походження нашої домівки — Сонячної системи. До прикладу, комети мають у складі багато органіки, тобто, можливо, саме вони «організували» нашу Сонячну систему. Їх дослідження може нам допомогти зрозуміти, як саме зародилося життя на Землі.
Що порадите дітям, які мріють розвиватися як астрофізики?
Перше, що маю сказати: науковець — це не професія, а спосіб життя. Тож спершу варто визначитися з тим, що дійсно цікаво. Щодо практичних порад тим, хто хоче займатися астрофізикою: вивчайте математику та фізику — це основа. Також варто добре знати англійську, а краще й кілька іноземних мов, щоб вільно комунікувати із закордонними колегами. Ще нині для науковця дуже важливо програмувати, тож помічними будуть знання з IT. Щоби більше дізнатися про астрономію, раджу прочитати книгу «Найкоротша історія часу» Стівена Гокінга, підписатися на блог «Universe Today» та Український астрономічний портал, читати електронний український журнал «The Universe Space Tech» і переглянути телесеріал «Wonders of the Universe».
Дізнатися більше про космос можеш із наших попередніх астроматеріалів:
Ілюстрації: Денис Курочкін