Нові проєкти й партнерства, учнівські ідеї, соціальні ініціативи та міжнародні перемоги — у 2023 році нашій Малій є чим і ким пишатися. Розповідаємо, хто цьогоріч творив молоду українську науку разом з нами, і ділимося спільними здобутками. Гайда читати й надихатися на ще потужніший наступний рік!
Укотре провели Конкурс-захист МАН — наймасштабнішу інтелектуальну подію для українських підлітків
Мала академія наук у 2023-му традиційно провела Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Це наш флагманський проєкт, що об’єднує найбільшу кількість учасників.
Цьогоріч організатори в рамках стратегії реформування конкурсу осучаснили наповнення його відділень і секцій. Зокрема, відділення «Комп’ютерні науки» перейменували на «Інформаційні технології». До нього ввійшли секції «Комп’ютерна інженерія», «Програмна інженерія», «Системи та технології штучного інтелекту», а також «Навчальні, ігрові програми та віртуальна реальність».
Команда Конкурсу-захисту МАН
Секцію «Психологія» перенесли з відділення хімії та біології у відділення філософії та суспільствознавства, до відділення економіки додали секцію «Менеджмент та маркетинг», а у відділенні математики замінили секцію «Математичне моделювання» на «Статистику». Також чимало секцій перейменували, щоб їхні назви звучали суголосно сьогоденню.
До фінального етапу Конкурсу-захисту у 2023-му долучилися 1 045 школярів, які створили 1 074 проєкти. Журі присудили авторам 547 з них призові місця.
Чимало цьогорічних переможців презентували проєкти на воєнну тематику. Андрій Букало дослідив матеріали, з яких найефективніше робити окопні свічки для наших військових, і посів перше місце у відділенні технічних наук. А Софія Галаур проаналізувала жарти воєнних експертів і перемогла у відділенні мовознавства. Були й учасники з іншими зацікавленнями, зокрема Дмитро Лапко навчав штучний інтелект садити космічний модуль на Марс і здобув зі своїм проєктом перше місце у відділенні інформаційних технологій.
Софія Галаур — переможниця у відділенні Конкурсу-захисту «Мовознавство» (секція «Українська мова»). Дівчина дослідила, якими засобами творення комічного користуються українські військові експерти.
Фіналістів привітали міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець і заступник міністра освіти і науки України з питань вищої освіти Михайло Вінницький. А зірковими гостями фіналу Конкурсу-захисту стали учасники гурту «Kalush Orchestra» — переможці «Євробачення-2022». Перед оголошенням призерів вони заспівали свій хіт «Стефанія», а опісля учасник гурту Саша Таб закликав підлітків занурюватися в українську культуру.
Учні Малої академії наук гідно представили Україну на міжнародних змаганнях
Цьогоріч у лютому учні Малої академії наук вже втретє долучилися до Міжнародної наукової виставки в Тайвані (Taiwan International Science Fair, TISF). Двоє учасників вибороли нагороди: Назар Олійник — бронзу за дослідження рівня забрудненості повітря в містах Полтавщини, а Марія Годованець — срібло за створення екоматеріалу з агровідходів. Докладніше про проєкти призерів — у цьому матеріалі.
А в березні 2023-го учні Малої академії наук вирушили до Африки, у Туніс. Там представили Україну на Міжнародному фестивалі інженерії, науки та технологій «I-FEST». Українські підлітки здобули 3 золоті, 8 срібних, 7 бронзових медалей і 2 почесні нагороди. Золото виборола Софія Смовж зі своїм проєктом із синтезу речовини, що має потенціал для лікування раку. Про інші проєкти, які відзначили на «I-FEST», читай у нашій статті.
Анастасія Куруленко — бронзова призерка «I-FEST». Дівчина вивчала групи ризику розвитку серцево-судинних захворювань серед працездатного населення Києва за допомогою програмної системи.
Місяць потому, у квітні, МАНівська команда вирушила на Женевську міжнародну виставку винаходів (GIEI). У змаганні з представниками 46 країн українці вибороли 2 бронзові медалі. Переможними стали проєкт Микити Мудрого зі створення програмного комплексу для захисту безпілотників і винахід Ірини Красовської, що допоможе поліпшити роботу кавоварок. Детально про обидва проєкти — у нашій статті про виставку.
Учні та учениці Малої академії наук на Міжнародній виставці винаходів у Женеві
У травні — нові події й нові перемоги! Учні МАН долучилися до 15-ї Європейської виставки креативності та інновацій. Юні дослідники зі своїми проєктами здобули 13 золотих, 2 срібні медалі та 13 спеціальних нагород від міжнародних організацій. Зокрема, золоту нагороду журі виставки присудило Анні Бутенко — винахідниці пристрою для охолодження нижньої частини сонячних панелей. Про інших переможців виставки і їхні винаходи читай тут.
Також у травні відбулося Міжнародне шоу винаходів та інновацій «INTARG» у Польщі за участі наших МАНівців. Українські підлітки вибороли 6 нагород на цьому змаганні: по 2 золотих, срібних і бронзових медалі. Про проєкти золотого призера Михайла Муцького, який удосконалив виробництво алюмінію, та бронзового призера Максима Лещенка, що створив вебмесенджер для айтівців, читай за посиланням.
МАНівці-переможці Міжнародного шоу винаходів та інновацій «INTARG»
Крім того, у травні МАНівці взяли участь у Міжнародній виставці інновацій «E-NNOVATE». Там здобули 16 нагород! Зокрема, Мар’яну Іреник нагородили золотом за те, що синтезувала нові сполуки для протизапальних ліків. А Богдан Главацький виборов срібну й спеціальну нагороди — його відзначили за винахід смартсвітлофора. Докладніше про винаходи учасників «E-NNOVATE» читай в інтерв’ю з переможцями.
Учні та учениці Малої академії наук на виставці інновацій «E-NNOVATE»
А вже в червні найбільша в історії офлайн-делегація з України вирушила у США на «Олімпіаду геніїв»! Там 47 підлітків із Малої академії наук представили Україну на найбільшому міжнародному конкурсі екопроєктів і вибороли 35 нагород.
Цьогоріч українці вперше брали участь світовому фіналі олімпіади в категорії «Робототехніка» і відразу здобули золото. Єгор Щасний і Олег Запара створили робота-садівника «Save the Planet». Про цей та інші переможні проєкти читай у цьому матеріалі.
В Україні учасників «Олімпіади геніїв» урочисто зустріли та привітали з перемогами на пресконференції в Музеї науки. Подію транслювали у прямому ефірі на офіційній сторінці Міністерства освіти і науки у фейсбуці.
Учні та учениці Малої академії наук, котрі перемогли на «Олімпіаді геніїв»
Наступне міжнародне змагання за участі МАНівців відбулося у вересні в Хорватії. Це один з найдавніших наукових івентів, який проводять із 1971 року, — інноваційне шоу «INOVA». Там наші юні науковці здобули 15 золотих медалей, 10 срібних і 2 бронзові. Серед переможців — розробник комп’ютерної гри про козаків Тарас Гембік і дослідниця впливу повномасштабної війни на українську екологію Поліна Ярифа. Історії переможців читай у нашій статті.
МАНівці-переможці Міжнародного інноваційного шоу «INOVA»
Ще один міжнародний майданчик, де цьогоріч змагалися за світову першість українські підлітки з МАН, — це Міжнародна молодіжна олімпіада з астрономії та астрофізики (IOAA-Jr). Учасники основної команди з України вибороли срібло та 4 бронзи, а Юрій Залізний із гостьової команди додав до цих нагород ще одну бронзу. Про враження від олімпіади та своє зацікавлення астрономією переможці розповіли в інтерв’ю.
Українська делегація на Міжнародній молодіжній олімпіаді з астрономії та астрофізики
20-та Міжнародна молодіжна наукова олімпіада (IJSO) — останнє у 2023-му змагання серед школярів з усього світу, до якого долучилися МАНівці. Тут вони застосовували знання одразу з трьох природничих дисциплін: фізики, хімії та біології. Олімпіада проходила в Бангкоку (Королівство Таїланд) з 1 до 10 грудня.
Серед 6 українських учасників IJSO п’ятеро стали призерами. Святослав Лавренюк виборов бронзу. Євгеній Гогін, Артем Ковальчук, Олесь Федірко та Богдан Шеметов здобули срібло. А шостий МАНівець, Ярослав Держипольський, отримав диплом учасника. Це найкращий результат за всю історію участі українців у цій олімпіаді.
Учні МАН, котрі долучилися до Міжнародної молодіжної наукової олімпіади
Першими запустили науковий цирк в Україні
Науковий цирк — новий для України формат наукового шоу, який команда Музею науки МАН втілила в партнерстві з ТРЦ Gulliver. У програмі — виступ ведучих-інтерпретаторів музею під назвою «Атом у дії», а опісля — самостійне дослідження простору та експонатів.
В атмосферу цирку занурюють декорації шоу: тут є й арена, і купол, а ще — тематичні експонати. Серед них — ксилофони, завдяки яким можна дізнатися особливості створення музичного супроводу циркових трюків. А ще — експонат зі світлофільтрами та виставка оптичних ілюзій. Це справжня «магія» у світі науки.
Науковий цирк — уже друга успішна колаборація Музею науки МАН і ТРЦ Gulliver. Уперше вони об’єдналися на початку 2023 року, втілюючи проєкт «Відкривай портал в науку». Обидві співпраці показали, що в дітей є величезний запит на цікаву науку та інтерактивні шоу: усі квитки на науково-циркове шоу забронювали в перші ж дні після анонсування.
Провели 11-ту Всеукраїнську школу з громадянської та волонтерської участі й патріотичного виховання «Агенти змін»
Всеукраїнська школа «Агенти змін» — це перший в Україні проєкт із громадянської освіти для підлітків, які хочуть поліпшити життя своєї громади. Учасники за підтримки менторів розробляють соціально важливі проєкти та втілюють їх у життя.
Цьогоріч організатори запросили до школи 60 активних підлітків. З ними займалися онлайн, а наприкінці навчання учасники презентували 37 втілених проєктів. Серед них, зокрема, й проєкти на підтримку ЗСУ, завдяки яким вдалося зібрати й передати українським військовим 97 981 гривню!
У 2023 році в рамках розвитку інституту менторства у школі «Агенти змін» запровадили можливість стажування для випускників попередніх років. Завдяки цьому дві випускниці школи стали менторками для цьогорічних учасників. Серед них — засновниця онлайн-хабу репетиторів-волонтерів «Tangle of skills» Вероніка Шелдагаєва. Ми розповідали про її власний проєкт у школі «Агенти змін» у цьому матеріалі.
Публічна презентація проєктів підлітків-змінотворців і загалом школа «Агенти змін» у 2023 році відбулися за підтримки проєктів Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй «Підтримка громадянського суспільства та молоді» й «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Їх реалізують за фінансування міністерства закордонних справ Данії та уряду Японії.
Учня Малої академії наук номінували на найкращого студента світу
Звання найкращого студента світу за версією Global Student Prize і приз розміром 100 000 доларів США присуджують підліткам, які здійснили реальний вплив на навчання, життя своїх однолітків і на суспільство загалом. Цьогоріч організація «Chegg.org» номінувала на це звання серед інших впливових студентів світу й вихованця Малої академії наук.
До 50 найкращих студентів світу у 2023 році ввійшов Ян Стародубець — срібний призер GENIUS Olympiad Ukraine, засновник репетиторських курсів для однолітків і співтворець відеоуроків для Центру дистанційної освіти «Європейський колегіум». Ян докладно розповів про свої досягнення в науці та вчителюванні в інтерв’ю для нашої платформи. А ще поділився лайфхаками, як стати крутим науковцем, у цій публікації.
Резиденти бізнес-інкубатору «Ukrainian Future» монетизували свої підприємницькі проєкти
«Ukrainian Future» — це перший в Україні державний бізнес-інкубатор повного циклу. Тут юні винахідники можуть запустити й розвинути власний стартап, отримати менторство та експертні консультації щодо технічних чи бізнес-питань. Двоє вихованців Малої академії наук цьогоріч залучили інвестиції на розвиток власних стартапів, над якими працюють в «Ukrainian Future».
Назар Поночевний ще 2020 року долучився до бізнес-інкубатору МАН як резидент. Відтоді активно розвиває свій стартап «Harmix» — сервіс для добору музики до відео на основі штучного інтелекту. Цьогоріч у лютому хлопець залучив 500 000 доларів США від канадських інвесторів для розвитку свого стартапу. Відтак почав шукати нових людей у команду: інженера/-ку з машинного навчання, аналітика/-иню даних, інженера/-ку даних, розробника/-цю мовою Python і UI/UX-дизайнерів. А вже у вересні Міністерство цифрової трансформації визнало «Harmix» одним зі 100 найперспективніших стартапів України.
Ярослава Полікарпова лише торік почала роботу над власним стартапом «WITERoK» у бізнес-інкубаторі «Ukrainian Future». Однак уже двічі залучила фінансування для розвитку свого проєкту. Уперше — у 2022 році завдяки участі в українсько-фінській менторській програмі «Empowering Future Entrepreneurial Ukraine». Тоді отримала 5 000 євро інвестицій від генерального партнера проєкту — спільноти «Ministry of Good Spirit». Вдруге таку ж суму дівчина залучила в березні 2023-го, вигравши грант розміром 5 000 доларів США від програми «Science&Business». Ці кошти, зокрема, витратила на поїздку в Брюссель, на міжнародний стартап-івент. Там знайомилася з іншими грантодавцями, науковцями та бізнесменами й розповідала їм про свій стартап задля налагодження бізнес-партнерств. Детальніше про проєкт Ярослави читай в інтерв’ю з юною стартаперкою.
Запустили проєкт «МАН. Освітянська» для професійного розвитку педагогів
«МАН. Освітянська» — це новий проєкт Малої академії наук для педагогів. Він пропонує розмай навчальних програм для підвищення кваліфікації освітян. Уперше проєкт презентували в серпні на всеукраїнській конференції Міністерства освіти і науки.
Учасникам «МАН. Освітянської» пропонують 50+ програм, і цей перелік поступово доповнюють новими курсами. Навчання відбувається дистанційно, очно та в гібридному форматі. Освітяни тут отримують знання та розвивають навички у природничому, суспільно-гуманітарному й математично-технічному напрямах. А ще прокачують загальні педагогічні компетентності.
Обрати для себе програму й долучитися до неї можна за посиланням.
Запустили профорієнтаційний проєкт «#CVIDOMI: відбудовувати країну»
«#CVIDOMI: відбудовувати країну» — це профорієнтаційна кампанія, що мотивує підлітків свідомо й без жодних стереотипів обирати омріяну професію для відбудови країни. Мала академія наук запустила цю кампанію в березні 2023 року в партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення, Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції й за підтримки посольства Швеції.
У межах «#CVIDOMI: відбудовувати країну» на МАНплатформі створили відеопроєкт з натхненними історіями профтех-фахівців і подкаст «Наукові теревені» про жінок, що побудували успішну кар’єру за STEM-напрямами. На МАНмедіа опублікували статті, інтерв’ю і тести, які спростовують поширені міфи про робочі професії, так звані чоловічі та жіночі спеціальності, а ще розповідають про круті українські виші та коледжі.
Завершальним етапом кампанії став офлайн-хакатон для проактивних підлітків. Там команди учнів розробили інноваційні та наукові проєкти, що працюватимуть на нашу перемогу й майбутню відбудову країни. Зокрема, команда-переможниця хакатону з Київщини спроєктувала 3D-тримач крапельниці, який легко застосовувати в польових умовах. Докладніше про нього розповіла в інтерв’ю капітанка команди Валерія Таран.
Загалом у період із березня до червня про кампанію «#CVIDOMI: відбудовувати країну» довідалися понад 10,7 мільйона людей. Тобто якраз перед початком сезону вступу вони дізналися більше про перспективні професії та знайшли підтримку для втілення кар’єрних мрій.
Запустили проєкт «Land & Sky, Home & Dreams» до «Євробачення-2023»
Цьогоріч уперше в історії «Євробачення» Велика Британія та Україна спільно організували «EuroFest» — двотижневий культурний фестиваль, який об’єднує митців із різних країн.
До нього долучилася команда нашої Малої академії наук і організувала флешмоб у диджиталі та офлайні «Land & Sky, Home & Dreams». Мета флешмобу — розповісти світові, про що мріють українські діти. У цьому також допомагали їхні однолітки з Великої Британії.
21 квітня в Україні стартував онлайн-флешмоб: протягом двох тижнів школярі з різних куточків нашої країни власноруч майстрували повітряних зміїв та малювали на них свої мрії. У цьому їм допомагала артамбасадорка проєкту «Land & Sky, Home & Dreams» — художниця з Харкова Марія Суслова.
А вже 5 травня відбувся офлайн-етап флешмобу: більш ніж тисяча дітей у Києві, Львові, Хмельницькому, Полтаві та британському місті Ліверпуль одночасно запустили в небо цих повітряних зміїв.
Київські учасники проєкту перед запуском зміїв також узяли участь у танцювальному авторському перформансі від української хореографині та переможниці проєкту «Танці з зірками — 2018» Ілони Гвоздьової. Вона розробила танцювальний інтерактив під пісню «Шум» учасників «Євробачення-2021» від України «Go-A».
А ще на київській локації флешмобу дітей підтримав гурт «ТНМК», заспівавши їхні улюблені пісні.
МАНівці відправили свої мінілабораторії з експериментами на Міжнародну космічну станцію
Учні Малої академії наук уже другий рік поспіль беруть участь у SSEP — міжнародній програмі учнівських космічних експериментів. У межах SSEP школярі створюють власні експерименти для дослідження мікрогравітації, а проєкти переможців вирушають на Міжнародну космічну станцію.
Наразі програму втілюють лише у трьох країнах: США, Канаді та Україні. Від кожної з них у космос відправляють по два проєкти. Цьогоріч переможцями від України стали вихованці регіонального осередку МАН у Дніпропетровській області та команда юних дослідників із Криворізького ліцею № 129. Перші досліджують вплив гумінових речовин на одноклітинні гриби в умовах мікрогравітації, а другі — вплив мікрогравітації та перевантаження на дифузію в металах.
Обидві команди долучилися до конференції учасників SSEP у США. Під час поїздки вони також відвідали Космічний центр імені Кеннеді та Науковий центр Орландо.
Відкрили спільно з партнерами безпечний простір для дітей на Центральному залізничному вокзалі Києва
«Iron Land» — це безпечний простір на Центральному залізничному вокзалі Києва, у якому діти можуть відпочити, погратися в розвивальні та спортивні ігри, отримати консультації психологів і лікарів. Цей простір створили в межах проєкту «Спільно» Укрзалізниця і ЮНІСЕФ, Мала академія наук і Музей науки, ГО «JuniorS» і ФК «Локомотив».
Засновники «Iron Land» організували тематичні секції: музей науки від Малої академії наук, спортивно-ігрову зону від руху здорової молоді «JuniorS» і футбольний корнер від ФК «Локомотив». А ще тут є місця очікування для батьків і приватні кабінки для грудного вигодовування і сповивання.
МАНівці отримали президентські стипендії
Цьогоріч стипендії Президента України призначили 120 учням Малої академії наук. Це переможці III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Усі ці підлітки впродовж наступного року отримуватимуть щомісяця виплати від держави на власну банківську карту. За задумом, така фінансова підтримка допомагає лауреатам стипендії ще ефективніше працювати над саморозвитком, втілювати свої наукові ідеї та проєкти.
Стипендіатам вручали дипломи в залі засідань Вченої ради Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського». Там їх привітали міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, народна депутатка України Анна Пуртова, віцепрезидент Київської торгово-промислової палати Володимир Коляденко, радник командувача Сил територіальної оборони України Павло Тесленко і директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков.
Провели всеукраїнські літні школи для старшокласників
Літні школи — це відпочинково-просвітницький проєкт, який Мала академія наук щоліта організовує для підлітків з усієї України. Школярі весело і з користю проводять канікули, поглиблюючи знання з улюблених предметів, проводячи наукові дослідження й експерименти.
У 2023 році ми провели 17 літніх шкіл. До них долучилися понад 1 500 старшокласників. Вони переосмислювали мистецькі практики та їх сприйняття на тлі деколонізаційних процесів, моніторили зміни у своєму місті чи селі на космознімках, прокачували знання з математики гармонії, скінченної геометрії та багатьох інших напрямів математики. А ще занурювалися в культуру кримців, українську історію, мовознавство та літературний процес, астрономію.
Учасники літніх шкіл навчалися проводити наукові дослідження, зокрема й на практиці разом із лабораторією експериментальних досліджень «Ex Lab». Також спільно з IT-School ми влаштували учням навчання з робототехніки. А ще в колаборації з Чернівецькою обласною держадміністрацією залучили до спільного проєкту МАНівців Херсонщини, Запоріжжя, Волині, Вінниччини, Одещини, Миколаївщини та Київщини.