За даними ЮНІСЕФ, від початку повномасштабної війни Україну залишили понад 2 мільйони дітей. Частина з них не повернуться додому найближчим часом через війну. Творці проєкту «Science4kids» вирішили допомогти маленьким українцям швидко пристосуватися до нових умов і зберегти зв’язок з українським освітнім і науковим контекстом. Як проходить проєкт, що пропонує і чому варто до нього долучитися, розповідаємо.
Що таке «Science4Kids»?
Це науково-популярний проєкт для дітей 8–12 років, які через російсько-українську війну виїхали з України до Польщі, Чехії та Словаччини. Онлайн-лекторій «Science4Kids» створила громадська організація «INSCIENCE» за підтримки Вишеградського фонду.
«Майбутнє нашої країни — за дітьми. Коли вони виростуть, хтось із них піде до влади, хтось — стане лікарем/-кою чи науковцем/-ицею. Діти мають відчувати особливу підтримку під час війни, адже це мотивуватиме майбутнє покоління розвиватися далі в Україні. Вони відчуватимуть, що не самі, що українці та українки допомагають одне одному», — розповідає про мету проєкту Олена Компанієць.
Що пропонує «Science4Kids»?
Проєкт пропонує щотижневі онлайн-лекції від українських учених із розмаїтих сфер: тут розповідають про виникнення світу, розвиток життя, космос і людину в космосі.
Кожне заняття складається з власне лекцій і супровідних активностей. Після кожного вебінару в телеграм-каналах команда «Science4Kids» публікує конспекти лекцій двома мовами, а їхні записи можна подивитися на ютуб-каналі.
А розкажіть про лекторів «Science4Kids»!
За словами творців «Science4Kids», серед улюблених тем дітей — динозаври, біотехнології та космос. Тож і залучили до проєктів експертів у відповідних сферах!
Про динозаврів на лекціях розповідає Вадим Яненко.
«Відкрию вам секрет: динозаври — це не моя улюблена група тварин минулого. Вони дуже розпіарені завдяки фільмам і мультикам, перш за все “Парку юрського періоду”. Але дітям дуже цікаво дізнаватися про те, наскільки багато різних тварин було в минулому. Перші тварини мали фантастичний зовнішній вигляд — дорослим і уявити важко. Деякі з них жили й на території України, про них ми говорили зокрема на лекції “Дивовижні тварини минулого”. Наприклад, у післядинозавровій фауні в Тернопільській області жили велетенські слони — динотерії, які досягали близько чотирьох метрів у висоту. У Національному науково-природничому музеї України, де я працюю, є їхні скелети. А на півдні України жили жирафи з короткою шиєю — херсонотерії, а також страуси та багато різних носорогів. Навіть упродовж пліоцену на півдні країни жили макаки. Це завжди дивує дітей.
Якщо популяризувати інші групи тварин, то вони стануть для дітей не менш цікавими за динозаврів. Тож ми намагаємося робити акцент на представниках інших фаун, не лише мезозойської», — ділиться він.
Про генну інженерію, майбутнє медицини та гриби з дітьми розмовляє Олена Сироїд.
«Мене здивувало, що запитання дітей націлені не на якісь технології чи прикладні речі, а на соціальне значення й розуміння досліджень. Особливо це було видно з останньої лекції про генну інженерію, де більшість запитань стосувалися доцільності наукових відкриттів і того, як вони вплинуть на людину.
Навіть якщо в майбутньому діти виберуть зовсім іншу сферу занять, у них все одно залишиться базове критичне мислення, яке дозволяє оцінювати світ, класні відкриття та перспективи досліджень. Це значно пришвидшує прогрес і дозволяє використовувати новітні штуки для вирішення побутових проблем. Також наука робить дітей відкритішими до світу. Це додає турботи про навколишнє середовище. Тоді ти можеш впроваджувати концепцію сталого розвитку у своє виробництво не тому, що цього вимагають, а тому, що ти знаєш, наскільки прекрасний цей світ і наскільки складно в ньому побудовані живі організми, наскільки глобальні всі процеси. З цим відчуттям значно легше робити класні речі», — розповідає вона.
Зараз на лекторії «Science4Kids» триває цикл лекцій про космос. Діти дізнаються, чи справді зорі падають із неба, що таке темна матерія і як утворився Всесвіт. Лекції також читає кураторка лекторію та співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України Олена Компанієць.
«Популяризацію науки потрібно починати з дітей, бо дітям все цікаво. Я пам’ятаю себе в дитинстві, як ми з татом дивилися на зоряне небо та спостерігали за зорепадом Персеїди. Або як я вперше потрапила на екскурсію до обсерваторії та побачила живого науковця! Разом із тим я пам’ятаю, що в моєму дитинстві не було популяризації науки, у школі ми маємо проблеми з викладанням природничих дисциплін і, як результат, маємо ціле покоління людей, які вірять в астрологію, ретроградний Меркурій чи пласку Землю. Я переконана: проблема в тому, що ціле покоління зростало без залученості в науку. І такі проєкти, як “Science4Kids”, дозволяють налагодити місток комунікації між українськими науковцями та українськими дітьми, показати, що наука — це цікаво. Так, трапляються складні слова чи терміни, але в цьому немає нічого страшного, адже наука описує Всесвіт і нас самих, пояснює, як усе навколо влаштоване», — говорить вона.
Як проходять заняття?
Тривалість кожного заняття — 1,5 години. Незалежно від теми, лекції проходять за такою логікою:
- 30–40 хвилин відводять на виклад матеріалу науковцем/-ицею;
- 15–20 хвилин — на вивчення нових слів іноземною мовою (польською, чеською або словацькою) та інтерактивні ігри в Kahoot;
30 хвилин — на спілкування дітей із лектором/-кою з можливістю поставити запитання вченим.
Під час вебінару вчені використовують багато візуального матеріалу, зокрема меми, персонажів мультфільмів, пізнавальні відео.
«Дітям потрібно максимально все візуалізувати: картинки, фото, приклади, метафори. Візуальної інформації має бути значно більше, ніж текстової. Приклади я використовую зі звичайного життя, з чим діти постійно стикаються. Пояснювати щось традиційними визначеннями — не варіант. Краще витратити на тему більше часу, але навести яскраві приклади. Класно працюють відео: на щастя, зараз на ютубі є дуже багато різних науково-популярних матеріалів. А коли я розповідала дітям про Антарктиду, вибирала особисті фото й відео з полярної станції та з корабля, на якому плавала разом з іншими вченими», — розповідає лекторка «Science4Kids» Марія Павловська.
За словами лекторів «Science4Kids», одна з найцікавіших для дітей складових занять — це спілкування з українськими науковцями під час сесії Q&A.
«Під час першої лекції про лишайники я була вражена, наскільки швидко діти орієнтуються в зовсім новій для них темі. Наскільки круто і влучно ставлять запитання. Цікаво, що більшість їхніх запитань дуже логічні, інколи складні. Були й такі, над якими я ніколи не задумувалася. Це вражає. Діти мислять зовсім інакше», — ділиться лекторка Ольга Сіра.
Крім того, діти мають змогу розважитися та закріпити знання завдяки грі в Kahoot. Це інтерактивна онлайн-платформа, де учасники відповідають на запитання з тієї чи іншої теми.
«Я так люблю грати в Kahoot, що під час засідання книжкового клубу від “Куншт” за моєю книжкою не стримався й зіграв. Я так захопився, що навіть виграв. Незручно вийшло», — каже лектор Олексій Коваленко.
Як долучитися до «Science4Kids»?
Долучитися до проєкту можна в кілька кроків.
1. Стати учасником/-цею одного з його телеграм-каналів:
2. Стежити за розкладом занять, який кожен із каналів викладає щосуботи.
3. Визначити, які з них хочеш відвідати найбільше :)
4. Долучитися до лекції у визначену дату та час.
Усі заняття проходять на Zoom-платформі. Як встановити застосунок, дивися в покроковій інструкції.
Гайда реєструватися і досліджувати науку разом!
А ще підписуйся на Facebook та Instagram-сторінки INSCIENCE, аби дізнатися більше про «Science4Kids» та інші освітні можливості.
Ілюстрації: Дарина Пальонко