Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

8 червня з МАНівцями спілкувався американський економіст Джозеф Стігліц — лауреат Нобелівської премії з економіки 2001 року за дослідження ринків з асиметричною інформацією.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!

Про те, як починався комунізм

Лектор розпочав лекцію з екскурсу в часи, коли комунізм тільки повставав як ідеологія. Стігліц вважає, що цей рух з’явився як відповідь на запит робітничого класу, що після Індустріальної революції прагнув усунути соціальну нерівність й отримати альтернативну економічну модель із централізованим прийняттям рішень. 

Комунізм — це рух робітничого класу, який прагнув повалити капіталістичний лад. Це також насильницька форма соціалістичного руху, бо відбувалося швидке і примусове знищення приватної власності.

За словами лектора, спершу комуністична економіка мала певні успіхи, як-от швидка індустріалізація, але досягнення ставали можливі великою ціною — гніт населення та побори із сільського господарства. Ще 50 років тому підручники в США розглядали ідею, що російська економічна комуністична модель — успішна. Ця думка змінилася, коли реалії 50–70-х років ХХ століття осмислили й усвідомили, що важко управляти суспільством централізовано. Сподівалися, що винайдення комп’ютера покращить ситуацію, але навіть найпотужнішим машинам не вдавалося обчислити всю необхідну інформацію економічних процесів. До того ж, з’явилися й інші проблеми, зокрема відсутність інструментів для заохочення працівників. Це все спричинило розпад комуністичної системи та перехід до ринкової економіки. 

Ринкова економіка — економічна модель, за якої продукти виробляють задля продажу, на ринках взаємодіють вільні виробники та споживачі й панують відносини та зв’язки товарного виробництва.

Як Китай і росія переходили до ринкової економіки, але схибили

Як приклад країни, що перейшла до ринкової економіки, лектор назвав Китай. Тут трансформації проходили важко, проте продуктивно. Держава зберегла авторитарний уряд, коли майже вся влада знаходиться в руках обмеженої групи людей, але пом’якшила його дії —- це дозволило перейти до ринкової економіки. 

Китай вибрав поступовий перехід. Пріоритетами були вибудовування конкуренції та створення економічних установ. Джозеф Стігліц свого часу став одним з економістів, які допомогли вирахувати правильну економічну стратегію для цієї країни. Натомість у росії використали непоступову стратегію — її називають «шокова терапія». Основою цього переходу стала приватизація. 

Серед економістів існувала дискусія щодо дієвості цих підходів. Дехто захищав ідею шокової терапії, як-от американський економіст Лоуренс Саммерс. Але нині вже маємо цифри, тому можемо доказово визначити дієвішу стратегію. 

На думку експерта, економічний перехід у Китаї пройшов надуспішно. Близько 750 мільйонів місцевих подолали бідність, а тамтешні корпорації та фірми отримали умови для потужного розвитку. 

Натомість перехід у росії не вдався — про це свідчить те, що нині їхня економіка здебільшого покладається тільки на природні ресурси, натомість у товарах і послугах має залежність від іноземних виробників. Ось чому санкції проти росії так сильно вплинули на ціну природних ресурсів. 

Незважаючи на свій успіх у минулому, нині й Китай рухається до більшого авторитаризму. Важко уявити, як за таких умов збережеться рівень інновацій, який дозволив країні досягти економічних успіхів. 

Американці вже запустили превентивну холодну війну з Китаєм, адже в довгій перспективі США розглядає Китай як більшу загрозу, ніж росія. Причина в тому, що росія має не дуже розвинену економіку, а ось Китай — це потужна економічна система, що постійно зростає і в певних показниках навіть перевершує США.

Про економіку України 

Перехід України від комунізму до ринкової економіки лектор називає неповним і розповідає, що це характерно і для багатьох інших пострадянських країн. Непевності в контексті змін додає й війна. Та Стігліц наголошує, що згуртованість українців допоможе подолати будь-які економічні проблеми, як свого часу це вдалося США і Європі після Другої світової війни. 

І наостанок лектор додав, що економіці також може допомогти принцип нерозділення державного та приватного секторів. Один із найуспішніших секторів у США — це університети, бо вони не приватні й не державні. Більшість із них — неприбуткові організації. Тож у післявоєнний період варто подумати про роль різних установ у організації суспільства.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса

Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді

Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло

Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ

Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні: конспект лекції Ренді Шекмана

Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома: конспект лекції Емманюель Шарпантьє

Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу: конспект лекції Джона Мазера

Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим: конспект лекції Вільяма Мернера

Про революційні зміни в метричній системі: конспект лекції Вільяма Філліпса

Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом: конспект лекції Керол Грейдер