Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

13 травня з МАНівцями спілкувалась іранська юристка та правозахисниця Ширін Ебаді — лауреатка Нобелівської премії миру 2003 року за сприяння демократії та правам людей.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції активістки!

Чому війна з росією — це боротьба за свободу

Лекцію Ширін почала з тези про російсько-українську війну як той випадок, коли мир і гуманістичні цінності потрібно захищати зі зброєю в руках, а решті вільних людей варто підтримувати й гуртуватися довкола українців.

Вона підкреслила, що війна на наших теренах — це боротьба за демократичні цінності, у які зазвичай не вірять такі, як президент рф. Такі люди щосили намагаються знищити вільне волевиявлення народу в усіх країнах, котрі ці цінності розділяють і до котрих можна дотягнутися. 

Як іще один кейс на підтвердження Ширін навела казахстанський: коли у 2022-му місцевий народ захотів змінити свою владу й підняв повстання, путін допоміг тамтешній старій авторитарній владі втриматися, ввівши «миротворців» і придушивши протести силою. Крім того, Ширін навела показові випадки, які можемо спостерігати в режимі реального часу: просто зараз бачимо напрочуд негативну реакцію російської влади на рішення Фінляндії та Швеції вступити в НАТО. Лекторка стверджує, що росії складно прийняти той факт, що громадяни незалежних країн можуть самостійно вирішувати, з ким їм формувати союзницькі відносини, а з ким не дружити взагалі.

Чому росії не вдалося повторити білоруський сценарій в Україні 

Лекторка зазначила, що сценарій із придушенням народного повстання та підтримкою проросійської влади реалізували в Білорусі та за планами путіна мали б повторити в Україні. путіну нестерпно бачити незалежність і демократію. Він не вірить, що українці самі обирають собі президента й парламент, а якщо в їхній роботі щось не влаштовує, виходять на протести та справді впливають на рішення своєї влади. 

путіну здавалося, що український уряд без авторитарної політики сильної руки та підтримки «старшого брата» є слабким і ненадійним квазіутворенням, що здасться або втече на вигляд грізної російської армії. Також він мріяв, що українці зустрічатимуть росіян квітами та радітимуть, що до них нарешті прийшла «справжня» влада. У нездоланну силу росії повірили й деякі західні країни, що пропонували Зеленському евакуюватися з Києва та стати президентом у вигнанні. Проте українці не виправдали очікувань путіна й почали оборонятися, ставши на варті не лише незалежності своєї держави, а й демократії та свободи всього світу.

Як росія придушує свободу слова в рідному для лекторки Ірані

Ширін Ебаді розповіла, що росія придушує свободу слова і на її батьківщині — в Ірані. Окрім того, що іранська влада підтримала путіна в агресії проти України, російське посольство насаджує місцевим ЗМІ свою ідеологію та забороняє використовувати слово «війна» стосовно України в медіа. Також влада Ірану придушує будь-які спроби свого народу публічно підтримати українців чи використати українську символіку. 

За словами Ширін, у її країні наразі небезпечно просувати демократичні цінності: багато її друзів і колег, які боролися за свободу слова, зараз у в’язниці, а сама Ебаді з 2009 року перебуває у вигнанні, проте продовжує розвивати іранські правозахисні рухи й закликати співвітчизників разом чинити спротив диктатурі.

Лекторка стверджує, що за демократію та свободу потрібно боротися, аби на їхнє місце не прийшла диктатура. Тому необхідно постачати зброю країні, що захищає світ від другого Гітлера й бореться за загальнолюдські цінності. 

Цю боротьбу варто підтримувати всім, зокрема й правозахисникам з різних країн, адже важливо розповідати всьому світу про злочини, які вчиняють росіяни щодо українців. Саме тому Ширін разом з іншими Нобелівськими лауреатами миру та захисниками прав людей має намір у червні відвідати табори біженців і розповісти всьому світу про наслідки російської агресії в Україні.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса